Борошно news розповiдає про неправильну органiзацiю вiйськ та сзч
Зростаюча кількість СЗЧ повʼязана передусім не з тим що хтось сцикун чи підарас, який не хоче захищати країну, а в першу чергу з абсолютно не правильною організацією військ.
Безумовно сцикуни і підараси теж є, але зараз не про них.
Якщо на попередньому етапі відсутність правильної рекрутингової кампанії на противагу бусифікації, відсутність системи ідеологічної підготовки у військах на противагу совковій системі статутних відносин, відсутність адаптації до бойових дій на противагу до постійної гнучкості і пошуку рішень в здоровому глузді все одно продовжували тримати Збройні Сили України в тонусі за рахунок мінімальної відмінності періоду АТО/ООС/початку повномасштабки від попередніх воєн, то кардинальна зміна характеру бойових дій і загальна втома даються взнаки.
Командир - це не займана посада , а відповідність займаній посаді.
Відсутність лідерства проявляється в небажанні адаптуватися до існуючого характеру бойових дій, де виконання задач по-старому ввижається командиру, як єдина доступна аксіома.
Боєць дивиться тікток з усією «зрадою», яку там насаджує противник через іпсо, а тут ще й командир, який робить не весь комплекс засобів щоб зберегти його життя. Це не означає що командир довбойоб, адже так працює система, згідно статуту, це не означає що боєць - сцикун, адже так працює мозок, згідно інстинктів.
Це означає що терміново потрібно робити AAR і адаптуватися до нової війни з новими викликами. Це означає що потрібно планувати всю систему , починаючи від рекрутингу до планування і виконання завдань не за старими методичками, а враховуючи новий емпіричний досвід, який в військових підручниках поки що ніхто не описав і правильно саме так, як відчуває командир, який відчуває спорідненість з підрозділом, адже його підрозділ - це організм , де він мозок, а не живіт.
Дешеве лідерство має такі ж наслідки, але не з короткостроковою, а середньостроковою перспективою. Від того що дешевий лідер казатиме своїм бійціям: я з вами , але не мінятиме підхід , ситуація не зміниться і трагедія настане , а довіра буде втрачена.
Справжнє лідерство передбачає співіснування з підрозділом і постійне вдосконалення системи підготовки, системи планування , системи командування і управління. В таких випадках бійці не йдуть в сзч. Але це вимагає надзусиль.
В існуючих реаліях, коли перше СЗЧ по суті декриміналізоване, а боєць готовий повернутись в стрій, - дуже важливо показати йому що ми прагнемо до двох складових : виконати задачу і зберегти його життя. Це не відміняє супутні втрати, це відміняє довбойобські втрати, спричинені небажанням до адаптивності.
Я звертаюсь до всіх СЗЧшників, які покинули свої військові частини в силу різних обставин, але які продовжують палко любити Україну і готові продовжувати її захищати. Третя Штурмова готова прийняти вас і показати сучасну українську армію.
Прошу не сприймати мій допис в докір іншим військовим частинам. Ми всі втомилися і хочемо перемоги. Інколи ми, як командири буваємо різкими в висловах і забуваємо що працюємо з реальними людьми. Наша піхота втомлюється ще більше і потребує батьківської опіки. Тому прошу всіх максимально включити режим батька, а не вітчима і дбати про своїх людей , а СЗЧшникам дати другий шанс.