Мав цікаву дискусію з колегою з іншої бригади щодо висвітлення втрат наших військ. Чи доцільно це, чи ні?

І зловив себе на думці, що не висвітлюючи втрати, ми створили перекос, коли основним мірилом успішності чи не успішності дій є зміна мапи діпстейту та факт втрати того чи іншого населеного пункту. В свою чергу це сформувало у вищого військового-політичного керівництва, яке безумовно переживає за думку суспільства і ніяк не може придушити той клятий діпстейт, концентрацію уваги виключно на втраті чи утриманні позицій, що з часом перейняла уся військова вертикаль.

Скільки розслідувань було про втрату особового складу, низький рівень планування операцій? Кого взагалі знімали за втрати?

Кого знімали за втрату посадки я вам назву з десяток прізвищ. Натомість назву одиниці командирів військових частин і угруповань, які обізнані про рівень втрат підпорядкованих підрозділів.

Це певною мірою і породило нашу доктрину