Люстрація закінчилась: що вона дала, чи спрацювала і як жити без неї?
У це непросто повірити, але з моменту прийняття закону про люстрацію минуло вже 10 років – від 16 жовтня 2024 року дія закону закінчилась. Новий 2025-ий рік колишні фігуранти люстраційного реєстру зустріли без будь-яких обмежень, і тепер вони знову можуть спокійно претендувати на вищі державні посади. Тож що нам дала люстрація? Розповідаємо:
1. За посадами під люстрацію потрапляло не більше як 5 тисяч людей на всю країну – тобто йшлося виключно про ключові фігури. І щоб потрапити під люстрацію, така особа повинна була займати люстраційну посаду не менше ніж один рік.
2. Реально до люстраційного реєстру за 10 років дії закону було внесено 1084 особи. Ще кілька тисяч людей самі звільнилися з держслужби, не чекаючи люстрації. В сумі це орієнтовно ті самі 5000 осіб. Але водночас за рішеннями судів 478 осіб домоглися, щоб дані про них виключили з реєстру. Майже 50% від офіційно люстрованих добилися скасування цього статусу.
3. Уже в січні 2015-го 47 "регіоналів" оскаржили люстрацію в Конституційному суді, який оголосив її розгляд невідкладним. Однак суспільний запит в Україні був настільки однозначним і готовність захищати люстрацію, зокрема шляхом акцій протесту під КСУ, була така непохитна, що за 10 років дії закону судді так і не ризикнули його скасувати.
4. Єдині, хто системно, хоч і не масово, ігнорували люстраційні вимоги, виявились президенти України. Петро Порошенко з перших же місяців вибив собі право скасовувати люстрацію для силовиків і військових, а його наступник Володимир Зеленський не раз призначав на посади людей, які підпадали під люстрацію. Починаючи з керівника ОП Андрія Богдана, і закінчуючи керівником податкової Олексієм Любченком.
5. Закон про люстрацію втратив силу в 2024 році, відпрацювавши відведені йому 10 років. Тепер же, коли ексчиновники часів Януковича можуть знову спокійно влаштовуватись на державні посади, в суспільстві виникає певна фрустрація: мовляв, 10 років минуло, а ніхто не покараний, закон свою роботу не зробив. Але покарання ніколи і не було метою закону про люстрацію.
6. Його ціль була – відсторонити від ухвалення державних рішень прислужників режиму, коли чекати судових рішень по індивідуальних справах щодо них не було можливим. З цього погляду закон свою задачу з очищення виконав. А от держава, яка мусила за ці 10 років створити новий суд і нові, чесні, справедливі державні інституції, свою частину роботи не виконала взагалі.
