Згадалась смішна історія.

Я був на курсах по MDMP, і там зібралась реально непогана компанія. Молоді і активні офіцери Азова, Кракена, з 3 ошбр хтось був, коротше норм.
Ми це називали "школа дідов", за віком викладачів. І не можна сказати, що воно взагалі не мало сенсу, якусь систематизацію знань ті курси дали, мені принаймні. Кожен день ми мали робити презентації згідно кроків MDMP, тобто по суті планувати операцію як і належить штабу. Діду були затянуті і кожна доповідь обов'язково перетворювалась в єблю, навіть на реально непоганих і добре пропрацьованих презентаціях. Це дуже демотивує до речі.
Але ось одного дня треба було показати якусь максимально просту презентацію, типу саммарі попереднього кроку, ну дуже просто, коротке зведення з попередніх днів. І пацан що її робив додав анімацію (мабуть від нудьги). Він такий її показує (2 хвилини часу) і "головний дід" в кінці: "да! да! нарешті! нарешті мене почули і зробили як треба! я бачу відношення до роботи!"

Яка мораль? Да в принципі ніяка. Хто служив, той зрозуміє.