#борошнобібліографічний
Дочитав книгу Харірі Sapiens і мушу визнати що помилявся. Це не пріквел "Зброя, мікроби та сталь" та "Чому нації занепадають". Там лише перші два розділи про це.
Решта розділів це доволі хаотичні думки про якісь особливості життя виду, типу які революційні кроки рухали людством і змінювали хід планетарної історії, які є особливості у культур і так далі.
Особисто я відверто не з усіма думками згоден, деякі розділи були як на мене банальними і не цікавими, але деякі думки виявились новими, знову ж таки для особисто мене, тому в принципі книгу можна радити, якщо читати її критично і намагатися розширити собі кругозір.
Але дозволю собі виділити ідеї, що мені здалися цікавими:
1. Кожна культура характеризується спільною вірою у вигадані норми та стандарти що визнаються що таке добре, а що погано. Так, ми як носії західної культури вважаємо, що тиранія у владі це погано, також вважаємо що зменшення впливу церкви на державу це добре, що треба реалізовуватися, здобувати освіту і одягатись певним модним чином. Це все спільна вигадка але це і є та сама спільна наша культура. Є, звичайно і певні національні вірування, але загалом десь так.
2. Але є щось зовсім глобальне, що об'єднує нас як світ і дає змогу комунікувати. Це віра в гроші. Ми всі, як людська цивілізація віримо в гроші більше і в унісон ніж в здавалось такі важливі речі як питання правильності у вчинках... Це об'єднує і цементує світ.
3. Процес, коли в імперії все більше у владних органах можна побачити захоплених народів нормальний та типовий. Тому індус Прем'єр у Британії це не щось особливе. Так було і в Римі і в купі інших імперій. Це не якась трагедія нації, а звичайне явище.
4. На думку Харірі західна цивілізація виграла лідерство, бо в якийсь момент визнала власне невігластво і почала динамічно пошуки відповідей на питаннях, які часто не мали практичного змісту. Наприклад, той самий Китай чи індійські царства теж могли в якийсь момент зірватися і пливсти навколо світу. Але їм це було не цікаво. Навіть після успіхів Європи нікому більше не було цікаво шось там плавати, досліджувати і робити відкриття, було купа внутрішніх справ. А подальша співпраця держави і науки в результаті дала ще й буст промислової революції і Азія безнадійно почала відставати. Тобто ключем було все ще інтерес до пошуку нового.
5. Держава в якийсь момент відібрала ролі сім'ї та громади у населення, почала сама піклуватися про старих, навчати молодих і просувати інший соціалізм. Чим повністю зруйнувала громади. Тепер більшість з нас почуває себе доволі одинокими не маючи власної громади, підтримки великої сім'ї, де старі піклуються про дітей, вчать їх, а дорослі допомагають старим зберігаючи власний невеликий мікроклімат мікрокультуру. А тепер у нас малі сім'ї і глобалізм. Чи погано це чи добре, самі думайте, але це важлива зміна в житті людства.
6. Кінець книжки читати не можливо, там автор розповідає в який же ми живемо мирний та спокійний час, майже немає війн країна на країну, ніхто не захоплює інші території, або тільки захопити. (це пише автор з Ізраїлю) І яке нас чекає, потенційно, мирне майбутнє. Пише він це в 2012 році....