Тут варто зауважити декілька речей:

1. Якщо Україна не змушена визнавати де-юре втрату територій, то значить нам не потрібно буде ризикувати громадянською війною та зміною Конституції. Це дуже важливо в контексті будь-якого договорняка.
2. Але Конституцію змінити доведеться в плані інтеграції з НАТО. Це буде не просто, але з іншого боку, якщо ми таки випросимо аналог 5 статті, то всралось те НАТО, за великим рахунком, так навіть простіше. Тут головне переконливо це все зробити, щоб парламент проголосував.
3. Росія хер погодиться на військову присутність європейських військ на території України, але критично важливо це продавити.
4. Де повний обмін заручниками та полоненими?

Загалом, як теоретична можливість вирулити з війни з потенційною можливістю відігратися в цьому столітті все це має сенс, але лише у випадку, якщо наші контрпропозиції ми таки продавимо.

Ну, тобто, ставимо війну на чергову паузу і проголошуємо, що ми перемогли раз вижили. А далі вирішить доля та історія.

Що думаєте? Надто вам болюче завершувати так?