Зеленський прилетів на зустріч лідерів європейської трійки до лондона
Лондон цього тижня стає місцем першої по-справжньому важливої зустрічі в нескінченній низці самітів, які тепер супроводжують війну в Україні. Сьогодні Зеленський прилітає на зустріч із Фрідріхом Мерцем, Еммануелем Макроном та Кіром Стармером. Лідери так званої «Європейської трійки» останнім часом стали головною віссю прийняття рішень у Європі, пише The Economist
Але цього тижня найважливіші рішення щодо майбутнього України ухвалюються не в Брюсселі як столиці ЄС, а в Брюсселі як столиці Бельгії.
3-го грудня Єврокомісія представила пропозицію використати заморожені російські активи (близько 210 млрд євро) як забезпечення позики Україні — спочатку 90 млрд, але зрештою, можливо, і більше. Це дозволить Києву фінансувати уряд і війну принаймні наступні пару років. Без нової допомоги Україна може вичерпати гроші вже в березні–квітні.
Чи отримає Україна позику — залежить переважно від того, чи вдасться країнам ЄС переконати бельгійців дійти згоди з Комісією.
Неясно, що може змінити думку прем’єр-міністра Бельгії Барта Де Вевера. Головне його побоювання – маленька Бельгія залишиться «на гачку» за 185 млрд євро російських активів, якщо Росія вимагатиме їх повернути.
ЄС заспокоює – банки, які тримають активи, будуть зобов’язані позичити ЄС еквівалентну суму, ЄС передасть її Україні й сам відповідатиме за повернення банкам. Ризик візьме на себе весь блок.
Росія зрештою муситиме віддати ці активи як репарації Україні — інакше санкції не знімуть. Але Де Вевер боїться, що якась країна (наприклад, дружня до Росії Угорщина) може заблокувати продовження санкцій без репарацій — і Росія вимагатиме гроші назад.
План ЄС робить неможливим зняття санкцій однією країною: пропонується використати іншу підставу — надзвичайну економічну ситуацію в ЄС (такого ще не було), яка потребує лише кваліфікованої більшості. Проте деякі юристи вважають юридичну логіку плану сумнівною: чи справді покриття позики Україні становить «надзвичайну економічну ситуацію» для ЄС (це близько 1% ВВП блоку)?
Поки що переконати Де Вевера не вдалося. Він каже, що є інші механізми фінансування України — наприклад, позики під забезпечення бюджету ЄС. Його опір Єврокомісії наразі дуже популярний у Бельгії. 4 грудня, виступаючи в парламенті, він не почув жодного голосу проти.
Європейські дипломати побоюються, що Де Вевер так глибоко закопався, що вибратися буде важко. Канцлер Мерц — найбільший прихильник репараційної позики — 5 грудня прилетів до Брюсселя на вечерю з бельгійцем і президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. Але угода досі лишається далекою.
❗️ Паралельно США активно лобіюють проти репараційної позики, вважаючи, що повернення активів має бути «морквиною» для Росії, щоб вона погодилася на мир.
Офіційна програма лондонської зустрічі не оприлюднена, але, найімовірніше, йтиметься не стільки про заморожені активи, скільки про реакцію на останні зигзаги американської та російської дипломатії. Один український посадовець назвав зустріч «клубом підтримки» для українських і європейських лідерів.
Минулого тижня Путін відкинув останню американо-українську версію мирної пропозиції, яку йому привіз до Москви Стів Віткофф. Європейські лідери не знають, тішитися – тепер Росія винна в патовій ситуації на переговорах — чи боятися, що американці вигадають щось нове.
Пропозиція використати заморожені російські активи як забезпечення великої позики ЄС для України стала ключовим випробуванням європейської рішучості. Поки що уряди продовжують виділяти гроші зі своїх бюджетів. Минулого тижня Німеччина дала 100 млн на відновлення української енергетики, Нідерланди — 250 млн на зброю.
За юридичною логікою ЄС міг би проштовхнути план із замороженими активами навіть без згоди Бельгії, але з ризиком глибокого внутрішнього розколу. Пропозицію мають схвалити на саміті 18 грудня.
Якщо не вдасться — деякі уряди вже обговорюють випуск спільного боргу ЄС для перехідної позики Україні. А до того часу європейські лідери ламатимуть голову, як переконати Де Вевера погодитися.