Веа розповів про важке дитинство та зароблені гроші

"Я ріс у гетто. Мій батько помер, коли я був немовлям. Мене виховувала бабуся Емма. Нас було 19 дітей у квартирі. Це треба було бачити... Словом, усе, що я заробив, я не вкрав", – захищається Веа.

У 2017-му родинна історія Джорджа була одним із аргументів, чому народ його обрав.

Веа не з чуток знав, як живеться на осушених болотах Гібралтару, що на околиці Монровії.

Його врятували талант і... диво. В 1992-му 26-річний Джордж грав у Камеруні за Тоннер, де його нахвалював французький тренер Клод Ле Руа.

"Я якраз зателефонував Клоду, аби спитати, чи не бачив він у Африці нападників для Монако, – каже Арсен Венгер. – Клод порекомендував Веа, і я відправив когось його подивитися. Ми привезли його за 50 тисяч. Ця історія тягне на книгу".

Ставши президентом, Джордж віддячив Ле Руа та Венгеру Орденами Африканської Спокути – найвищими цивільними нагородами Ліберії. Тренери допомагали йому, а не країні – і що?

Лонгрід про першого в історії футболіста, що став президентом країни, читайте повністю тут.