Соромно мати таких колег: в українському тенісі спалахнув конфлікт через фото Кіченок з ексросіянками 🫢
Українська тенісистка Надія Кіченок зустріла 2026 рік у компанії ексросіянок Юлії Путінцевої, Анни Даніліної та Дар'ї Касаткіної. Відповідне фото виклала в сторіс свого Instagram Путінцева, яка нещодавно виступала на "Турнірі Північної Пальміри" у Санкт-Петербурзі, спонсором якого є Газпром 📷
Путінцева та Даніліна багато років виступають за збірну Казахстану, а Касаткіна змінила російське громадянство на австралійське у 2025 році. Олександра Олійникова, відома своєю чіткою
проукраїнською та антиросійською позиціями, відреагувала на фото різкою критикою:
Спорт має важливу функцію національного представництва. В умовах війни обов'язок спортсменів– говорити світові правду про реалії своєї країни. Саме тому мені боляче й огидно бачити колег, які, граючи на великих турнірах і маючи широку аудиторію, повністю відмежувалися від дійсності – живуть найкраще життя десь далеко від України.
Привітати українців із Новим роком у компанії росіян, серед яких є й учасниця пропагандистського турніру, організованого як зухвалий виклик міжнародним спортивним структурам і фінансованого "Газпромом" – одним з головних спонсорів війни проти України, – це апогей цинізму. На жаль, я бачу подібне не вперше. І щоразу мене роздирає усвідомлення, що мою країну представляють люди, які не мають жодного зв'язку з реальністю тих, хто тут живе. Тих, хто зустрічав Новий рік під звуки тривог і вибухи ППО.
Я не знаю, як правильно реагувати на такі ситуації та чи дієвою тут є культура кенселінгу. Тим паче, коли після хвилі критики швидко видаляють фото й пишуть загальні фрази про бажання миру (чи, може, про бажання "договорнячку", аби знову можна було безтурботно подорожувати з російськими подружками?). Але саме через таких людей у світі спотворюється сприйняття того, що насправді відбувається в Україні.
Мені соромно мати таких колег. Я не до кінця розумію, за що стоїть ця тенісистка. Але точно не за те, за що стою я і більшість українців, які проживають війну щодня: обстріли, втрати, чия рідня і друзі воюють, і хто прагне не ілюзорного "миру", а реальної справедливості.
