Своєю чергою економіст CASE Україна Наталя Лещенко проаналізувала видаткову частину проєкту бюджету. За її словами, ви…
Своєю чергою економіст CASE Україна Наталя Лещенко проаналізувала видаткову частину проєкту бюджету. За її словами, видаткова частина державного бюджету зросте на 5% - до 1.33 трлн грн, а видатки зведеного бюджету – на 4%, до 1.7 трлн грн.
«Ріст видатків замість їх скорочення – це не дивно, зважаючи на досить повільні темпи реформ, виконання нетипових для ринкової економіки зобов‘язань, та вибіркову підтримку окремих груп населення на тлі відсутності стратегічного бачення. Одна з найбільших новацій видаткової частини бюджету– підвищення доходів працівників бюджетної сфери через зростання зарплати. Пропорційне зростання і для першого розряду єдиної тарифної сітки (ЄТС), через неї розраховується оплата праці бюджетників. Випереджальними темпами планується збільшити видатки на соціальну сферу: освіту, медицину, культуру і спорт», - зазначила експерт.
За словами Наталі Лещенко, деякі видатки скоротилися, але це оманливе скорочення.
«Так, наприклад наступного року зі зведеного бюджету передбачається витратити 99 млрд грн на дорожнє господарство, в той час як цього року ця цифра становила 135 млрд грн. Але якщо цьогоріч держгарантії на будівництво доріг становлять близько 19 млрд грн, наступного - 71 млрд грн. Це ті ж видатки, але не враховані у бюджеті. Тобто, частина видатків не врахована. Так, з великою долею вірогідності уряду доведеться виплачувати зобов’язання за гарантіями, наданими державним підприємствам (переважно підприємствам сектору ОПК) і оціненим самим урядом в 5 млрд грн», - каже Лещенко.
Крім того, частина видатків, на її думку, запланована в недостатньому обсязі. Насамперед це стосується оплати праці в бюджетній сфері через підвищення мінімальної зарплати та І розряду ЄТС.
«Є підозра, що уряд не буде повністю відновлювати єдину тарифну сітку, і зарплата лікаря буде мало відрізнятися від зарплати медсестри», - вважає експертка.
У фахівців є побоювання, що запланованих ресурсів не вистачить і на виконання збільшених зобов‘язань Пенсійного фонду.
«Наступного року уряд підвищує пенсійні зобов’язання: передбачається індексація пенсій та підвищення мінімальних пенсійних виплат. Але стан Пенсійного Фонду викликає занепокоєння. Окрім того, що бюджетом-2020 передбачений трансферт Пенсійному фонду в 202 млрд грн., за 8 місяців 2020 року він ще збільшив борги перед Держказначейством на 16 млрд грн. Зважаючи на помірний ріст доходів бюджету ПФ на 2021 рік, можна очікувати, що і наступного він року продовжуватиме накопичувати борги», - вважає пані Лещенко.
За словами виконавчого директора CASE Україна Дмитра Боярчука, є підозри, що роздуті інфляційні очікування бюджету пов’язані з тим, що уряд здійснить емісію гривні, щоб покрити дефіцит бюджету.
Адже, на думку Василя Поворозника, оптимістичні показники документу можуть викликати питання у МВФ, і це стане причиною дебатів з міжнародними донорами, що призведе до перегляду проєкту бюджету.
Експерти зазначили, що нинішні показники не можна сприймати як остаточні. Існує ризик збільшення видаткової частини, у тому числі, за рахунок включення «забаганок» окремих депутатів та політичних сил напередодні місцевих виборів, необхідності пошуку ресурсів, яких не вистачає на виконання анонсованих урядом зобов‘язань.
Вебінар організований в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд "Відродження" у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.
Думки та позиції озвучені під час вебінару є позицією учасників та не обов’язково відображають позицію Посольства Швеції в Україні, Міжнародного фонду «Відродження» та Ініціативи відкритого суспільства для Європи (OSIFE).