​​❓ Що змінилося в НБУ за рік

Спершу про хороше. Нацбанк не змінив монетарну політику, яка залишилася передбачуваною. Аналітики, банкіри й бізнес, як і раніше, можуть точно прогнозувати рішення НБУ щодо облікової ставки. Не пішов назустріч колишнім власникам ПриватБанку, які намагаються відсудити банк у держави. Не став зволікати з реформою небанківського сектора – очищенням ринку від сумнівних фінансових і страхових компаній. Продовжив – хоча і з затримкою – впроваджувати нові нормативи (Net Stable Funding Ratio – перший новий норматив за три роки) і вимоги до капіталу. Відновив згорнуте на початку пандемії стрес-тестування банків.

❗️ Емісія? Є питання. Сам Шевченко заявляв, що проти «кількісного пом'якшення» (в Україні це евфемізм для масового, навіть безконтрольного друку грошей). Однак емісія була – тільки через рефінансування, тобто кредитування, банків НБУ за рік надрукував понад 76 млрд грн. Обсяги такого кредитування збільшилися в 12 разів – із 7 млрд до 83 млрд. Особливо сильно друкували в кінці 2020 року, коли Мінфіну потрібно було перекрити дефіцит бюджету. На допомогу прийшли держбанки, які на кредити від НБУ купили облігації внутрішньої держпозики.

‼️ Що ще? Нацбанк, нехай знехотя, але пішов назустріч банкам, які просили знизити вимоги до кредитних ризиків, а простіше кажучи, дати можливість кредитувати фінансово слабких позичальників грошима не акціонерів, а вкладників. Нацбанк знизив вимоги до оцінки ризиків муніципальних облігацій, кредитів держагентств (читай: Укравтодору), кредитів на «зелену» енергетику, кредитів великих бізнес-груп. У перспективі такі рішення можуть обернутися тим, з чим Шевченко під час вступу на посаду обіцяв боротися, – зростанням непрацюючих кредитів. Саме вони були причиною «банкопаду» 2014–2016 років, коли з ринку пішли понад 100 зі 182 банків.

👉 Докладніше у колонці асоційованого експерта CASE Україна Eugene Dubogryz для Forbes Ukraine

👉 Колеги, запрошуємо на дискусію 11 обіцянок голови НБУ Кирила Шевченка: що вдалося за рік