Антон Швець із Демсокири та його колеги зняли фільм про Укргазбанк. Якщо дуже коротко. Банк кілька років тому сплачував…

Антон Швець із Демсокири та його колеги зняли фільм про Укргазбанк.

Якщо дуже коротко. Банк кілька років тому сплачував фізособам-підприємцям (ФОПам) великі комісії за залучення клієнтів. Великі - це від 2 до 14 млн грн. У фільмі кажуть, що залученими клієнтами були держкомпанії, і щоправда, держкомпанії на обслуговуванні в Укргазі було багато.

Автори обійшли близько десятка цих фізосіб-посередників, які залучали клієнтів. Виявилося, що здебільшого посередники живуть десь у незрозумілих місцях, і цих отриманих мільйонів ніколи й не бачили. І успішними підприємцями також не виглядають. І про угоди щодо залучення клієнтів теж не пам'ятають. Тобто схематоз приблизно на 200 млн грн, йдеться у фільмі.

Як на мене, основна вартість фільму якраз в обході-опитуванні цих ФОПів.

Єдиний момент, який «посміхнув», це Марія Володимирівна, вона пенсіонерка з Києва. Пенсіонерка 1980 року народження. А, кажуть, молодість це до 45 років, брешуть, мабуть.

Від решти не хочеться посміхатися.

Укргаз – це держбанк. На нього витрачено 13 млрд грн або $1.3 млрд (за історичним курсом) грошей платників податків. Коштує він зараз, судячи з попередніх умов у 8 разів менше, близько $150 млн. Про приватизацію, незважаючи на помпезне оголошення про неї на початку року, за участю аж Президента, не йдеться. Точніше, йдеться, і тільки мова.

Замість моралі: держбанки потрібно продавати, потрібно продавати держбанки, держбанки продавати потрібно - так потрібно, потрібно, пішли напишемо ще пару-трійку стратегій, і оновимо наглядову раду.

Автор: асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз