​​🔥🇪🇺Як Європа планує позбавитися від російського газу

The Economist проаналізував перехід на скраплений природний газ з Америки та Азії та розмір необхідних інвестицій.

2021 року Росія поставила 40% газу до Європи. Щоб відучити себе від постачання з Росії, багато європейських країн переходять на скраплений природний газ (СПГ), що імпортується з Америки та Азії. Імпорт СПГ збільшився на 47,7% у річному обчисленні у квітні та на 19,9% порівняно з березнем.

СПГ повинен повернутись у газоподібний стан перед відправкою кінцевим користувачам. У Європі є безліч переробних потужностей. За даними галузевого видавця Energy Intelligence, у 2021 році імпортні термінали на континенті працювали лише на 45% від своєї потужності.

Але в міру того, як росія починає закривати кран, стає очевидною нестача цих переробних потужностей та трубопроводів для подальшого транспортування. Більшість регазифікаційних потужностей Європи знаходиться на півдні та заході; Великобританія та Іспанія мають близько половини. Країни на сході, які не мають виходу до моря, які найбільше схильні до впливу російської енергії, відчувають труднощі.

В останні місяці два трубопроводи, якими Великобританія постачає газ до Європи, працюють на повну потужність.

Німеччина – особливий випадок. Вона постраждала особливо сильно, оскільки її промислова економіка залежить від газу, але досі не має терміналів зрідженого газу. До війни вона отримувала 55% газу із Росії.

19 травня парламент Німеччини ухвалив закон про прискорення затвердження та будівництва терміналів, скасувавши деякі екологічні перевірки. Але будівництво берегових споруд потребує часу. Одним із швидких рішень є оренда плавучих сховищ та регазифікаційних установок (FSRU), суден, які перетворюють рідке паливо на газ.

Уряд Німеччини планує встановити в найближчому майбутньому 4 таких вартістю €3 млрд. Перший проект у Вільгельмсгафені на Північному морі може розпочати роботу протягом кількох місяців і матиме потужність 7,5 млрд кубометрів на рік, що еквівалентно приблизно 8,5% потреб Німеччини у газі.

Інші країни наслідують їхній приклад. Польща, яка отримує з Росії приблизно половину свого газу (хоча близько 70% її енергії припадає на вугілля), планує перенести відкриття нафтопромислу на 2025 рік і розглядає можливість встановлення ще однієї установки, що дозволить їй продавати більше газу в Чехія та Словаччину, що не мають виходу до моря. Франція та Італія розпочали процес придбання власних установок. 30 травня італійська енергетична компанія SNA уклала угоду на $350 млн про покупку судна.

У довгостроковій перспективі заплановано відкриття більшої кількості берегових терміналів. Німеччина планує із двома такими терміналами, які у поєднанні з FSRU, дадуть їй можливість імпортувати 53 млрд куб. м на рік, більше, ніж вона купувала у Росії у 2021 році.

@costukraine
👉 Ціна держави - тільки високоякісна економічна аналітика