Питання роздержавлення впк що варто сказати людям
❓На порядку денному стоїть питання роздержавлення ВПК. Що варто сказати людям, щоб вони сприйняли перспективу роздержавлення військово-промислового комплексу?
Продовжуємо викладати результати дискусії про український ВПК. Остання частина.
Питання дуже важке як на мене. Навіть військові не вірять, взагалі не вірять у цивільний сектор. Приватні компанії з важкими боями прориваються і намагаються довести свою спроможність.
Укроборонпром – це величезна машина, яка охоплює нереальну кількість заводів і фабрик військового спрямування. Змусити зараз віддати це все в приватний сектор, мабуть, буде зараз нереально.
Зараз ми взагалі в пошуку своєї моделі. Ми можемо стати французьким Thales – світовим гігантом, який на 40% державний. Цікава модель, коли бізнес диктує, як зробити економічно вигідно, як продати, а держава, розуміючи, що діється всередині компанії, може оперативно реагувати на речі. У такій моделі, по-перше, держава має частку в цьому бізнесі, по-друге, має інший важіль за рамками цього підприємства. Держава може тиснути багатьма інструментами.
Особисто я не вірю в ефективне державне управління. Ми його побачили впродовж останніх 30 років. Я не знаю жодного надзвичайно прибуткового сектору на українському ринку, де є лише державне управління, але вбачаю перспективу в симбіозі напівдержавних, напівбізнесових структур, бажано з переважним центром відповідальності і прийняттям рішень саме з боку бізнесу. Бізнес народжений у конкурентному середовищі, він ефективніший і мобільніший.
Воюють економіки, якщо зброя точніша, краща, дешевша, просто банально дешевше воювати. Тому ми зараз шукаємо таку продукцію, яка була б максимально дешева і робила свою роботу не гірше, аніж американські аналоги.
У державне управління взагалі не вірю. Хочу побачити зміни хоча б у бік прийняття бізнесу і цивільного сектору. Зараз найкращий час для будь-яких команд виробників, інверторів, винахідників, щоб самостійно створити зброю і на полі бою довести ефективність цього зразка виробу для подальшого впровадження його в Збройні Сили України і постановку на озброєння.
Я сумніваюся, що зараз у такий важкий час у держави буде змога повернути голову кудись у цивільний сектор і надати на розвиток і розробку кошти. Розробник має сам, за власні кошти, з власної ініціативи, пробиваючи всі стіни, довести ефективність свого виробу. Військо дуже класно і дуже швидко сприймає щось нове й ефективне.
Війна змінилася, вона показує високу точність, мобільність і потужність. Уже не воюють величезними фронтами, лобовими атаками. Зараз війна інтелектуальна, вона потребує величезних знань, вмінь і військових навичок. Треба керувати БПЛА, вміти наводити високоточну зброю, робити лазерні підсвічування та ін., а це потребує інтелекту.
Я дуже хотів би, щоб було створено центр передового досвіду. Такі центри створюють у всіх країнах НАТО. Вони вузькоспеціалізовані, тобто кожна країна спеціалізується на чомусь конкретно власному, а потім поширює свої знання і вміння на інші країни НАТО.
Таким чином економляться ресурси, це дуже класна цікава система. Я дуже хотів би, щоб в Україні з’явився такий центр передового досвіду, який би дуже ретельно і точно міг аналізувати кожну дію в цій війні, брати звідти найкраще в сенсі озброєння, тактики ведення бою. Міг би надавати швидко і мобільно ці аналітичні дані нашому ВПК, який потім буде мислити наперед, враховуючи досвід, який ми отримуємо зараз на полі бою.
Майбутнє ВПК має народитися суто з уроку масштабного вивчення досвіду цієї війни і створення такого центру передового досвіду. Саме він має диктувати, яке озброєння, з якими тактико-технічними характеристиками треба виробляти зброю для забезпечення безпеки та оборони України в майбутньому.
Коментарі (23)