Українська металургія під час війни Минулого року Україна виплавила майже 6,3 млн тонн сталі, що становило лише третин…
Українська металургія під час війни
Минулого року Україна виплавила майже 6,3 млн тонн сталі, що становило лише третину від результату 2021 року. Причому більшу частину – 58% – виготовлено у I кварталі.
Зазнало втрат і виробництво прокату, яке скоротилось на 72% до 5,4 млн тонн. У світовому рейтингу Україна вибула із топ-15 найбільших сталевиробників, впавши з 14 у 2021 на 25 місце.
Одразу після початку військового наступу росії 24 лютого ключові українські сталеплавильні компанії оголосили про консервацію виробництва у Маріуполі, Запоріжжі, Кривому Розі, Дніпропетровській області. Впродовж декількох місяців виробники поступово відновлювали операційну діяльність.
Однак «Метінвесту» цього зробити не вдалося на двох заводах – Маріупольському МК ім. Ілліча та «Азовсталі», які у 2021 році забезпечили 40% виробництва сталі в країні – оскільки компанія втратила над ними контроль. Упродовж другої половини минулого року вцілілі підприємства продовжували роботу на знижених оборотах.
За різними оцінками, у підсумку 2022 року українському ГМК вдалося вистояти на рівні 15-30% потужностей – у першу чергу за рахунок підтримки західних партнерів, які надали свої порти та знизили торговельні бар’єри для нашої продукції.
Представники галузі наголошують, що розширення «зернової угоди» на металургійну продукцію є чи не найголовнішим для створення можливості відновлення ГМК. Разом із тим експерти сумніваються, що порти вдасться відкрити до кінця війни, враховуючи труднощі в процесі перемовин навіть щодо постачання зерна.
Найбільш реалістичним сценарієм підтримки поки що є пролонгація дії знижених ставок мит на українську продукцію, про що говорять партнери у Великобританії та ЄС.
Детально про те, як змінилися основні показники діяльності української чорної металургії і як держава разом із міжнародними партнерами намагалися підтримати одну з ключових галузей економіки, читайте у статті.
@vox_ukraine
