Залізна руда перестала бути настільки важливою складовою експорту, якою вона була тоді (в 2014 майже третину нашого експ…

Залізна руда перестала бути настільки важливою складовою експорту, якою вона була тоді (в 2014 майже третину нашого експорту складала залізна руда та вироби з неї, в 2024 залізна руда та вироби з неї склали лише 11%).

Крім того, весь експорт залізної руди з України зараз під загрозою, бо події 2025 можуть зробити його економічно невигідним дуже і дуже надовго. Наприкінці 2025 в Сіманду (це в Гвінеї, в Африці) запускається найбільший в світі кар'єр з видобутку залізної руди, який будувався більше 25 років консорціумом з австралійсько-британської Rio Tinto та китайської Chinalco.

Історія його побудови - ще той детектив, в якому є все, від військового перевороту до ізраїльського торгівця алмазами, від звинувачень всіма всіх в хабарях до абсолютної сваволі місцевих чиновників.

Сіманду через тридцять місяців після запуску має вийти на проектну потужність в 90 млн тонн руди, тобто один кар'єр буде виробляти приблизно втричі більше, ніж вся Україна.

Це все буде відбуватися на тлі очікуваного зниження попиту на залізну руду в Китаї, де держава все менше і менше зацікавлена в подальшому будівництві нескінчених житлових кварталів, бо вже збудовані нема кому продавати, а будівництво - головний фактор формування попиту на сталь.

Тому прогнози ціни на залізну руду на 2026-2027 і далі доволі невтішні. Ціна на залізну руду впаде до $85 за тонну наприкінці 2025, після того - до середнього значення в $80-82 в 2026 і буде триматися на цьому рівні в більш-менш крихкій рівновазі декілька років.

Це - ціна залізної руди в найбільшому порті її розвантажування, китайському порті Тянцзінь, яка є стандартом для всього світу, бо для України це дуже важливо.

Тепер подивимося на це з точки зору України. Ви видобули тонну залізної руди, наприклад, на Полтавському ГЗК. Собівартість добичі, за останніми даними Ferrexpo, складає $76.5 за тону окатишів з вмістом заліза в 65%. Вартість таких окатишів трохи вище, ніж стандартної руди з вмістом заліза в 62%, і сьогодні складає $116.5 за тонну.

ПГЗК вантажить свої окатиші на вагони Укрзалізниці, платить $5 за тонну УЗ за транспортування до Одеси/Чорноморська. Там платить ще $5 за тонну за перевантаження в порту із залізничного вагону на судно і після того платить ще $30 (до повномасштабки було $20, але зараз ставки фрахту з Одеси до Китаю у зв'язку з війною підвищилися в середньому в півтора рази) за те, аби окатиші доїхали до Китаю. Тобто ПГЗК продає в Китай окатиші, ціна яким сьогодні $116.5 в порту Тяньцзінь, і заробляє на цьому рівно $116.5 мінус собівартість $76.5, мінус Укрзалізниця $5, мінус порт $5, мінус фрахт $30 Дорівнює нулю.

В цій арифметиці є один резерв - якщо буде будь-яке стале припинення вогню, вартість фрахту може повернутися до передвоєнних показників в $20 на тонні і ПГЗК буде прибутковим. Проте невідомо коли буде таке припинення вогню і чи буде воно сталим, а от ціни на залізну руду будуть точно падати наступні декілька років і економіка видобутку залізної руди в Україні точно не буде поліпшуватися. При $85 за тонну стандартної руди продукція ПГЗК буде продаватися приблизно за $92-93, тобто навіть при сталому припиненні вогню і зменшенню ставок фрахту з України до $20 за тонну ПГОК буде працювати в збиток.

Собівартість також не є сталою величиною, вона може збільшуватися або зменшуватися в залежності від того, що в неї входить, від амортизаційних відрахувань на відновлення основних засобів до заробітних плат робітників і від вартості електроенергії для промислових споживачів до рівня рентної плати за видобування. Проте в поточних умовах не видно ймовірності суттєвого зменшення основних компонентів собівартості в галузі видобутку залізної руди в Україні.

Отака досить сумна арифметика, перспективи поліпшення якої протягом наступних трьох-чотирьох років не дуже бачаться на горизонті.
Сергій Будкін, партнер-засновник Finpoint та патрон "Ціни держави"

@costukraine