Продовження При цьому сильних позапарламентських партій чи лідерів із конструктивною програмою також не спостерігається.…

Продовження
При цьому сильних позапарламентських партій чи лідерів із конструктивною програмою також не спостерігається. Хіба що Залужний здобув популярність, але навіть якби він зважився йти в політику, — у нього немає ні компетенцій, ні ідеології, ні структури. Ми вже бачили щось подібне у 2019 — краще не повторювати. Тим більше, що за його спиною неминуче з’являться малосимпатичні «системні» діячі — як це вже трапилося частково з командою Зеленського. А з військовими у владі ще складніше — вони звикли до наказів, а не до демократії. Саме тому, окрім рідкісних винятків на кшталт Де Голля чи Петера Павела, досвід воєнних лідерів у політиці переважно невдалий: на одного Де Голля припадають десятки Мугабе, Гальтьєрі, Зія-уль-Хаків.

Отже, проблема, на жаль, системна. І як її вирішити — незрозуміло. Неправильні та егоїстичні дії Порошенка і Яценюка прирекли Україну на перемогу популістів у 2019. Зеленський просто випередив Тимошенко — у Порошенка шансів у другому турі не було. Зараз, якщо вдасться зберегти Україну, ситуація може повторитись у ще гіршому вигляді — влада й опозиція змагатимуться в популізмі. Але до цього ще далеко — спершу треба вижити...

Проте вже зараз слабкість і неконструктивність опозиції зменшує наші шанси на перемогу.

@costukraine