🇪🇺ЄС наблизився до повної відмови від російських енергоресурсів — попри спротив Угорщини та Словаччини - Reuters
Посли країн Європейського Союзу зробили важливий крок до енергетичної незалежності від Москви. Вони погодили пропозицію про поетапне припинення імпорту російського газу й нафти до 2028 року. Тепер ініціативу мають розглянути держави-члени на рівні міністрів, а фінальне голосування заплановано на 20 жовтня.
🤗Опір Будапешта та Братислави не спрацював
Проти виступили Угорщина та Словаччина — країни, які й досі значною мірою залежать від російської нафти. Втім, рішення ухвалюється кваліфікованою більшістю, тож їхня незгода не заблокувала процес.
❓Як визначатимуть «неросійський» газ
До 20 жовтня дипломати мають узгодити технічні деталі. Один із головних викликів — як переконатися, що газ, особливо трубопровідний, не має російського походження. Європейська комісія пропонує систему подвійного контролю: погодження маршруту ще до відправки партії та перевірку після прибуття. Проте Франція й Італія наполягають залишити лише один етап перевірки, щоб уникнути надмірної бюрократії, принаймні до відпрацювання механізму.
📅Кінцеві строки відмови
Згідно з документом, усі країни ЄС повинні припинити імпорт російських енергоносіїв за короткостроковими контрактами до червня 2026 року, а за довгостроковими — до січня 2028-го. Саме останнє положення стосується, зокрема, Угорщини та Словаччини.
Окремо ухвалять рішення щодо зрідженого природного газу (СПГ): його імпорт з Росії мають припинити до січня 2027 року. Це рішення частково узгоджено з позицією США, які наполягали на швидшому скороченні залежності від російського СПГ.
❗️Важливість цієї події
Попри три роки війни, російський газ досі становить близько 12% імпорту ЄС. Поставки тривають, зокрема, через «Турецький потік». Основними покупцями залишаються Франція, Іспанія, Бельгія та Нідерланди — вони закуповують переважно зріджений газ, частину якого потім перепродають Італії.
На початку 2025 року стало відомо, що в 2024-му країни ЄС витратили на закупівлю російських енергоносіїв більше, ніж на фінансову допомогу Україні (без урахування військової та гуманітарної підтримки): €22 млрд проти €19 млрд.
Таким чином, рішення про остаточну відмову від російських енергоносіїв має не лише економічний, а й політичний вимір — воно покликане перекрити один із головних фінансових потоків Кремля та нарешті вирівняти баланс між енергетичною безпекою Європи й підтримкою України.
