🇨🇳📦Чим загрожують китайські посилки

Безмитний поріг для посилок дедалі частіше використовується для імпорту товарів у промислових масштабах, пише у статті для Економічної правди Олег Гетман координатор Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна.

Ключові тези:
🔹Безмитний поріг для міжнародних посилок до 150 євро дедалі частіше використовується не для особистих покупок, а для імпорту товарів у промислових масштабах.

🔹У 2025 році українці отримали через міжнародні поштові та експрес-відправлення товарів на 167,3 млрд грн, з яких 92,9 млрд грн зайшли без сплати податків.

🔹За три роки обсяг неоподаткованого імпорту через посилки зріс у чотири рази: з 23 млрд грн у 2022 році до 92,9 млрд грн у 2025-му.

🔹Пільга, створена для дрібних приватних покупок, фактично перетворилася на схему масового ввезення товарів без ПДВ.

🔹Одна фізособа може легально отримувати посилки щодня й завозити товарів без податків майже на 4,5 тис. євро на місяць.

🔹У 2025 році серед 100 найбільших отримувачів міжнародних посилок 90 були фізособами; у середньому вони отримували близько трьох посилок на день.

🔹Значна частина таких товарів, імовірно, потім перепродається через інтернет-магазини та соцмережі без сплати податків.

🔹Бюджетні втрати від цієї пільги вже вимірюються мільярдами: у 2025 році держава недоотримала 18,6 млрд грн, а у 2026 році потенційні втрати можуть сягнути 27 млрд грн.

🔹Основний драйвер зростання — китайські маркетплейси: у 2025 році 74% міжнародних відправлень в Україну надійшли з Китаю.

🔹Temu, AliExpress, Cainiao та інші платформи отримують податкову перевагу над українськими виробниками й офіційними імпортерами.

🔹Китайські виробники додатково посилюють свою конкурентну перевагу завдяки субсидіям, дешевим кредитам, логістичній підтримці та агресивному ціноутворенню.

🔹Український бізнес працює в нерівних умовах: офіційні продавці сплачують 20% ПДВ, мита, проходять сертифікацію, тоді як товари з посилок часто заходять без податків і контролю якості.

🔹Найчастіше через посилки імпортують одяг, взуття, електроніку, косметику, іграшки та товари для дому — тобто продукцію, яку частково виробляють і в Україні.

🔹Через це українські виробники змушені конкурувати з імпортом, який має штучну податкову перевагу.

🔹ЄС уже відреагував на подібну проблему: скасував ПДВ-пільги для дешевих товарів і запровадив систему IOSS, яка зобов’язує маркетплейси стягувати ПДВ під час продажу.

🔹Євросоюз також планує скасувати митну пільгу для посилок до 150 євро з 2028 року та запровадити фіксований збір за дрібні посилки.

🔹США також переглядають режим de minimis через втрати бюджету, нерівну конкуренцію та ризики якості товарів.

🔹Для України проблема міжнародних посилок — це не лише фіскальне питання, а питання економічної політики, захисту виробника та чесної конкуренції.

🔹Ключові ризики: втрати бюджету, викривлення конкуренції, тиск на українських виробників, відсутність контролю якості та безпеки імпортованих товарів.

🔹Запропоноване рішення — запровадити систему IOSS в Україні, щоб маркетплейси сплачували ПДВ у країні споживання і конкуренція між українськими та китайськими виробниками стала більш рівною.

Нагадаємо, у нас є відео TEMU, Aliexpress роблять українців біднішими і знищують місцевих виробників

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою