Що підтримує світову економіку під час енергетичного шоку - The Wall Street Journal

Світова економіка переживає один із найсерйозніших енергетичних ударів з 1970-х років, але, попри це, демонструє несподівану стійкість. Навіть коли ринки здригаються, вона не зупиняється — радше сповільнюється, ніж падає.

Закриття Ормузької протоки вивело з глобального ринку близько 13 млн барелів нафти щодня. Це спричинило перебої з електроенергією в окремих країнах, обмеження споживання пального та різке зростання цін: нафта марки Brent подорожчала більш ніж на 50%. Ризик глобальної рецесії зростає з кожним днем, поки маршрут залишається заблокованим.

І все ж великі економіки світу поки що тримаються. На відміну від криз 1970-х чи 1990-х років, коли подібні потрясіння швидко призводили до спаду, нині ринки демонструють витривалість, а фондові індекси навіть оновлюють максимуми.

Цю стійкість забезпечують кілька факторів. По-перше, значні запаси енергоресурсів і швидкі дії урядів, спрямовані на стримування цін. По-друге, ефект технологічного зростання — насамперед бум штучного інтелекту, який стимулює інвестиції, торгівлю та попит на технологічну продукцію.

Не менш важливою є структурна зміна самої економіки. За останні десятиліття країни навчилися ефективніше використовувати енергію: сьогодні для створення одиниці ВВП потрібно значно менше ресурсів, ніж раніше. За даними World Bank, з 2000 року енергоємність економіки знизилася приблизно на третину в США та Європі і майже на 40% у Китаї.

Як зазначає International Monetary Fund, підвищена енергоефективність пом’якшує удари від перебоїв у постачанні. Якщо ситуація стабілізується, світова економіка може зрости приблизно на 3,1% у 2026 році — лише трохи повільніше, ніж торік.

Втім, ризики залишаються високими. Якщо конфлікт затягнеться, а протока залишиться закритою, зростання може сповільнитися до близько 2%, що вже наближає світ до рецесії. Найбільш уразливими є бідні країни, які не мають достатніх резервів і не отримують вигод від технологічного буму.

Центральні банки наразі діють обережно. Federal Reserve, а також регулятори Європи та Японії утримують процентні ставки, оцінюючи вплив ситуації. За словами Jerome Powell, економічні перспективи залишаються вкрай невизначеними.

Водночас уряди активно використовують резерви: Японія та Південна Корея мають запаси приблизно на 200 днів, Європа — на 130, а Китай — близько 100 днів споживання. Для Азії додатковою опорою став експорт: попит на чипи, електроніку та обладнання для дата-центрів різко зріс завдяки розвитку ШІ.

Глибша причина нинішньої стійкості — трансформація економіки. Розвинені країни дедалі більше переходять від енергоємної промисловості до секторів послуг, а також впроваджують відновлювані джерела енергії та технології енергозбереження.

Проте накопичення криз — пандемії, енергетичних потрясінь і торговельних конфліктів — залишає тривалий слід. Вони послаблюють інвестиції, підривають довіру бізнесу та ускладнюють державні фінанси. Як зауважують у World Bank, країни, особливо ті, що розвиваються, дедалі частіше змушені балансувати між короткостроковою підтримкою економіки та довгостроковим зростанням.

Світова економіка поки що витримує цей удар — але її стійкість не безмежна.

📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою