П’ять уроків кризи в Ормузькій протоці для світової економіки - WSJ
Відкриття Ормузької протоки в межах мирної угоди між США та Іраном має послабити енергетичну кризу, яка стримувала зростання і підживлювала інфляцію. Втім, головний висновок місяців блокади — світова економіка виявилася стійкішою, ніж очікували. Шок був менш різким, ніж після вторгнення Росії в Україну у 2022 році чи під час нафтових криз 1970-х.
Країни мали запас міцності. На початку кризи світ мав достатньо нафти. Європа та Азія накопичили стратегічні резерви, а комерційні запаси були високими після зростання у 2025 році. Це дало великим економікам час адаптуватися. Водночас бідніші країни, які не могли дозволити собі значні резерви, відчули удар сильніше: Бангладеш і Шрі-Ланка запроваджували паливні обмеження, частина держав закривала школи й офіси та скорочувала використання кондиціонерів.
За оцінкою Міжнародного енергетичного агентства, світовий попит на нафту у другому кварталі впав приблизно на 5%, або на 5 млн барелів на добу. Це значно менше, ніж під час Ірано-іракської війни, арабського нафтового ембарго 1973 року чи Суецької кризи 1956-го.
Нафтовий ринок виявився гнучким. Прогнози про нафту по $150–200 за барель не справдилися. Саудівська Аравія різко збільшила експорт через порт Янбу на Червоному морі, ОАЕ активніше використали трубопроводи до порту Фуджейра, США наростили експорт до рекордів. Також зросли поставки з Венесуели та Бразилії.
Китай може різко зменшувати імпорт. Його закупівлі нафти впали приблизно на 3 млн барелів на добу, але без видимого паралічу економіки. Пекін використав резерви, знайшов альтернативних постачальників і скоротив переробку нафти. Водночас економіка Китаю вже менше залежить від імпортної нафти: більше електроенергії дають вугілля й відновлювані джерела, а електромобілі зменшують попит на бензин. Це не означає відсутності втрат: у травні зросли ціни виробників, а роздрібні продажі просіли.
Світ використовує енергію ефективніше. Директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва у квітні заявила, що енергоефективність допомогла пом’якшити удар. З 2000 року енергоємність економіки знизилася приблизно на третину у США та Європі й на 40% у Китаї. Сервісна економіка, розвиток відновлюваної енергетики, ощадніші прилади та модернізація виробництв зробили країни менш вразливими до перебоїв.
Бум штучного інтелекту став противагою кризі. Швидке будівництво дата-центрів у США та інтерес до AI підтримали інвестиції, торгівлю й фондові ринки. Найбільше виграли азійські економіки, що постачають чипи, обладнання та електроніку. Експорт Тайваню з початку 2025 року більш ніж подвоївся, Південної Кореї зріс майже на 80%, Сінгапуру — на 40%, Японії — майже на 20%. Технологічний бум не скасував нафтового удару, але допоміг світовій економіці втримати темп.
🖋 Нагадаємо, що треба підписати петицію Зробити соціальну допомогу адресною і припинити марнотратство коштів платників податків в умовах війни https://petition.kmu.gov.ua/petitions/9741
📩 Підписуйся на "Ціну держави" | Ставайте патронами |Ставайте спонсором YouTube | Підтримати разово або підпискою
