Автор розповів про різні думки щодо оборони бахмута та ситуацію

Можна писати в коментарях скільки завгодно про "інсайд.разкладка". Але, така проблема вже не перший раз - згадаємо Бахмут і інформацію про різність думок відносно оборони міста. Коли Залужний планував вивести людей раніше, ніж президент. По-друге це нормальна і не нормальна ситуація одночасно.

Це ситуація коли військова справа конфліктує з політичною доцільністю. Різність відповідальності і різниця підходів спонукає до певних протилежних висновків. Чи прав Залужний? Без сумніву, літня кампанія провалилась, поставлених цілей не були досягнуті і було втрачено певну кількість залучених сил та засобів. І відповідно треба готуватись та акумулювати сили до наступної кампанії.

Чи прав Зеленський? С політичної точки зору - так, без сумніву. Бо він як головнокомандувач окреслив цілі та завдання - вихід на кордони станом на 1991 рік. І він як головнокомандувач несе за це відповідальність. І діє в її парадигмі.

Проблема в іншому. Запит суспільства один - вихід на кордони 91-го року, президент як головнокомандувач на цей запит відповідає поставленням завдань до реалізації цього. А далі ми маємо збій.

Чи є в нас стратегія досягнення цієї мети? Ні. Відбувається лише делегування цього завдання на плечі ЗСУ. І нюанс в тому, що політична ціль має відповідати наявним ресурсам які є в країні.

Чи відбулась економічна та суспільна мобілізація задля досягнення поставленої мети? Ні. В той же час Росія змогла косо криво, але поставити військові рейки. Це не тільки про будування нових промислових ліній при оборонних заводах. Це і про вибудовування ліній постачання електроніки, боєприпасів та інших критичних матеріалів для війни.

Відсутність стратегії дій змушує командування вести себе не проактивно, з позиції ініціативи, а відповідати реактивно на дії ворога. Коли в державі буде стратегія відносно загалом того що й як робити щоб не програти, тоді вже можна буде про щось говорити.