Декомунізацію потрібно робити повноцінно або не робити взагалі

Непопулярна думка

Коли ми проводимо декомунізацію в країні, то проводити її потрібно або повноцінно, або ніяк. Розглядаючи ситуацію з поляками, треба не забувати про те, що червоні вичавили їх з усього Закерзоння. Особливо з таких міст, як Київ, Львів та багато інших, де вони були далеко не меншиною, а місцями – навіть більшістю.

І саме завдячуючи в більшості цьому факту, в цих самих багатьох містах після 40-х почав рости відсоток українців. Проблема Волині – це проблема гордині у світосприйнятті через Глобус України.

Гордині, бо плекаємо міф, котрий створений тими самими радянцями. А саме тоді, коли у доповідях від рівня районів і до Ставки зростала кількість «бандформувань» у геометричній прогресії. Ну а як же, ордени самі себе не вручать. І вже від противного, спираючись на ці «доповіді», докручували міф про повстанців. Є багато неприємних речей з історії про українців. Але зупинимось на міфі.

Чому міф? Бо було й таке, що повстанців місцеві бачити не хотіли – на окупованій Галичині і в той самій час, коли була Волинська трагедія; і в той же самий час чисельність Армії Крайової, якої було більше, ніж повстанців місцями. Але вина лежить вже на обох сторонах, тут нічого не поробиш.

Що робити? Покаятись та визнати неправоту. І, навіть якщо поляки це не приймуть, морально наша позиція буде вже вищою, ніж зараз.