Давньоримська мозаїка із зображенням школи співу
Ця унікальна та неповторна кольорова підлогова мозаїка із зображенням хору дівчат, які виконують священні піснеспіви під час язичницьких релігійних церемоній, походить з храму Діани Тифатіни поблизу Капуї, нині базиліка Сант-Анджело-ін-Форміс, датується II-III ст. н.е. і в даний час є частиною колекції музею Кампанії у Капуї.
Це так звана "Schola cantorum", середньовічний термін, що означає школу співу або співаків, які виконували хорову музику під час священних церемоній, у даному випадку священні гімни Діані, богині полювання та лісу, природи та сільського господарства, покровительці цнотливих жінок. Цнотливі, а не незаймані, означають незалежних жінок, які не підкоряються чоловікам-господарям.
На задньому плані зображено єдину чоловічу постать, безсумнівно, диригента - майстра співу. Вся сцена здається задуманою в раціональному порядку, в якому навіть юні діви, розташовані в останніх рядах, видно однаково і повністю, наче їх поставили на якесь вивищення. Тільки одна діва здається схоплена зненацька, коли вона намагається поправити щось на рівні шиї правою рукою.
Ця мозаїка також представляє значну документальну цінність, оскільки дає нам уявлення про одяг учениць schola cantorum: усі дівчата одягнені однаково, і взуття у всіх одне й те саме. Зачіски відповідають моді того часу: волосся, добре розчесане, зібране однаковим чином.
Римські школи духовних співів призвели до створення знаменитих хорових шкіл християнства. Перша церковна школа співу на Заході була заснована папою Сильвестром I близько 335 р. н. е., а перша достовірна згадка про організоване зібрання церковних співаків у Римі відноситься до періоду папи Сергія I.
