Коли Барс почав контрнаступ, але як затятий запорожець заручившись підтримкою османів

Джихад пройде - земля загоїть рани
Залишаться в живих поодинокі муджахіди

А скільки тих, що не прийшли додому
Що тихо сплять в могилах невідомих

Ніхто не знає хто я, ніхто не знає де я
Тіла загинуть - лишиться ідея
А наші душі - тут, в рідних просторах
В іракських степах, в сирійських горах

Поплач за мною мамо, коли я загину
За свою землю, за Ідлібщину.
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому
Що я вже ніколи, не вернусь до-дому

Поволі наші сили тануть - і ми вже знаємо
Що в цій війні з чужими - ми, поки що, програємо
Хай перемоги наші порівняно малі
Та всеж наша умма лишилась на своїй землі