Огляд новин 24 квітня

Чимало заяв сьогодні лунало щодо євроатлантичної інтеграції України.

Президент Литви заявив, що необхідно знайти конкретні механізми для швидкої інтеграції України в простір НАТО після закінчення війни, а президент Латвії заявив, що саміті Альянсу в липні у Вільнюсі необхідно узгодити конкретну дорожню карту вступу України до Альянсу.

Більш того, Естонія та Україна вже домовилися координувати спільні дії для гарантій безпеки нашої держави на шляху до членства у НАТО.

Сьогодні президент Володимир Зеленський і прем'єрка Естонії Кая Каллас зустрілися у Житомирі і підписали відповідну декларацію.

Це перший закордонний візит Каллас після повторного призначення на посаду глави естонського уряду. Вона зазначила, що для неї символічно приїхати до Житомира – регіону, щодо якого Естонія зосереджує свої зусилля з відновлення. Також прем’єрка Естонії сьогодні відвідала Бучу.

Польща, Чехія і Словаччина виступили за гарантії безпеки для України ще до членства в НАТО.

У спільній статті глави урядів цих країн закликали НАТО бути готовим надати гарантії безпеки, які раз і назавжди знімуть з України статус "сірої зони".

На їхню думку, на майбутньому саміті у Вільнюсі НАТО доведеться відповісти на складні, але неминучі питання про майбутнє Альянсу, в тому числі про його ставлення до України і майбутню стратегію щодо Росії.

Висловилася щодо вступу України в НАТО і Угорщина. У своєму репертуарі.

Віцеспікерка тамтешнього парламенту заявила, що вступ України до НАТО без великих безпекових ризиків можливий лише за умови, що такий крок схвалить Росія у форматі угоди.

Дуро сказала, що "ми не бачимо жодних обставин, які б дозволили нам підтримати розширення НАТО за рахунок України".

До речі, сьогодні Угорщина ненадовго призупиняла пропуск на кордоні з Україною.

У Києві порадили угорським політикам не ставити євроатлантичну безпеку в залежність від Москви. Речник МЗС Олег Ніколенко наголосив, що немає жодних об‘єктивних причин, які перешкоджали би вступу України в НАТО.

Щодо євроінтеграції України, то у парламенті Чехії виступили за початок переговорів про вступ України до ЄС цього року. Спікерка нижньої палати парламенту Чехії Маркета Пекарова Адамова заявила, що відкриття переговорів про членство України в ЄС вже цього року в інтересах Чехії.

А прем'єр-міністр Естонії Кая Каллас нагадала, що пріоритетом України має стати виконання рекомендацій Єврокомісії для вступу до ЄС.

Найближчими тижнями Євросоюз має ухвалити свою проміжну оцінку виконання критеріїв, першим з яких є реформа відбору суддів Конституційного суду України. Реформа КСУ є однією з найпроблемніших у сучасній українській історії.

У ВР зареєстрували законопроєкт №9225, який нібито має вирішити проблему, але лише насправді ще більшою мірою політизує процедуру відбору суддів Конституційного Суду України. Та нетипово діє не лише Україна, а й Євросоюз, йдеться у статті за посиланням.

Що із снарядами? У понеділок вранці глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель визнав, що розбіжності щодо другого етапу плану ЄС з надання Україні більшої кількості боєприпасів все ще залишаються.

Хоча вже ввечері, після зустрічі глав МЗС Євросоюзу в Люксембурзі, він заявив, що кількість боєприпасів для України зростає, і має збільшитися швидше найближчими днями.

Тепер – Китай. Китай заявив у понеділок, що поважає суверенний статус держав усіх колишніх радянських країн після того, як посол Пекіна у Франції поставив під сумнів незалежність країн колишнього СРСР і приналежність Криму Україні.

Тим часом, Євросоюз готує пропозиції для Бразилії, Чилі, Нігерії та Казахстану, щоб відвернути їх від Росії та Китаю.

А ще – головування Лаврова на засіданні Радбезу ООН, напруга у Косові між місцевими сербами і владою, комуністи у Європі.

Серед інших новин дня:

▪️ЄС і Україна визнаватимуть та виконуватимуть судові рішення одне одного.

▪️Польща розширить список портів для транзиту зерна з України.

Повна картина дня – у дайджесті “Європейської правди” за посиланням:
https://www.eurointegration.com.ua/news/2023/04/24/7160457/