Трамп виконав цілі сша та ізраїлю з мінімальними втратами
Не дивлячись на усі вранішні порушення припинення вогню і роздратування Трампа, все це носило емоційний характер з боку країн, що знаходились у стані війні, але це не впливає на загальну логіку, яка полягає в тому, що усі достижимі цілі Ізраїля та США виконані за мінімальних втрат (у США взагалі за їх відсутності, а у Ізраїля лише цивільні жертви та пошкодження цивільної інфраструктури).
Іранська ядерна програма зупинена. Невідомо поки що чи назавжди, але принаймні на роки так точно. І не зрозуміло, навіть при теоретичній можливості її відновлення через умовних 10 років, чи вони це зможуть зробити. "Золотий час" Ірана минув. Колись потужна регіональна сила із залихвацькими амбіціями, оточена "шиїтським півмісяцем" проксі-сил, які мали створити "ешелоновану оборону і одночасно ешелонований геополітичний наступ" - зараз це все в руїнах. Сирія (взагалі втрачена), Хамас, Хізболла і навіть хусити - бліда тінь минулого, що підтвердило їхнє не втручання після нападу на Іран. ППО та ракетна програма Ірану деградовані, військово-командні ланцюги пошкодженні (як це може привести до загальної деградації видно на прикладі Хізболли).
В якийсь час Ізраїлю здалося, що можна зіграти в "regime change", однак тут проблема в тому, що на відміну від Сирії в Ірані немає опозиційних військових формувань, які змогли повалити хай і деградовану та деморалізовану, але все ще існуючу військово-політичну структуру. Останні "бойовики" - ісламо-комуністи з МЕК були усі вигнані з Ірану в Ірак, а після падіння Саддама переїхали у Францію (улюблений пункт призначення іранських терористів) і оголосили себе "демократами" та "борцями за права жінок". Інших ніхто не створював і не підтримував, не дивлячись на постійні скарги тегеранського режиму, що Захід намагається їх скинути. Народний неорганізований спротив не здатен повалити режим, принаймні поки він остаточно не прогнив.
Іран в пропаганді трубить як він усіх переміг, але навіть в Ірані при цензурі у таке може повірити хіба що розумово відсталий. Всі побачили, що режим принизили, а суть його гнила. Тому його доля не "вставання з колін", а подальше загнивання і деконструкція.
Втім це не факт, що режим кліриків середньої ланки змінить демократія, тут можна погодитись з The Economist, що найбільш вірогідний сценарій трансформація режиму у бік "квазі-пакистанського шаблону" мілітарного режиму з демократичними декораціями.
Втім, якщо в Пакистані військові це позитивна сила (якби в Пакистані раптом настала справжня демократія, то Пакистан би перетворився на Іран на стероїдах, зважаючи на якість тамтешнього населення), то в Ірані якість населення (особливо міського) краще за малоосвідченних кліриків середьної ланки та військових, серед яких руками мулл давно вже відбувався негативинй відбір (власне війна і підтвердила їхню "якість"). Тому на відміну від Пакистану, в Ірані демократія може б і зіграла на краще, але на жаль інституціональних можливостей для неї поки не проглядається, а там подивимось як буде.