Конкурентоспроможна та ефективна транспортна система України – з панельної дискусії на TRANS EXPO ODESSA 2020

Позавчора (27 жовтня) випала нагода модерувати панельну дискусію на міжнародному онлайн форумі TRANS EXPO ODESSA 2020 на тему «Конкурентоспроможна та ефективна транспортна система України: синергія поєднання потенціалу всіх видів транспорту». Нижче – поважні учасники панельної дискусії та теми доповідей. Одразу хочу сказати, всі доповіді були доволі цікавими і дискутабельнами (в плані такі, які мотивують до запитань та обговорень). Нижче зупинюсь на деяких деталях дискусії, які хотів би виділити.

Спочатку (для затравки), я зовсім коротко спробував дати оцінку теперішньому стану транспортній системі з позиції обслуговування економіки України:

✅Україна генерує значно більші показники обсягу транспортування на одиницю ВВП порівняно з іншими країнами Європи. Це означає, що врешті-решт, споживачі змушені платити забагато за споживчі товари, а виробники отримують менші доходи. Для прикладу, сільгоспвиробник зернових зараз отримує біля 70% експортної ціни, в той час як в США американський фермер 85%, а в ЄС європейський всі 90%

✅Логістична/транспортна система України вимагає значного оновлення та інвестицій для підтримки подальшого економічного розвитку країни (див рис із порівнянням із Німеччиною та Польшею). Слабкі місця української логістики також відображені у її низькому місці в Індексі ефективності логістики Світового банку (див рисунки нижче). Особливо, Україна відстає у якості торгівельної та транспортної інфраструктури (наприклад, порти, залізничні шляхи, дороги, інформаційні технології - ‘Інфраструктура), у ефективності митних та прикордонних процедур оформлення ('Митниця') та у компетенціях та якості логістичних послуг — автомобільні вантажні перевезення, експедиція, митне брокерство ('Якість та компетенції логістики’).

Тепер цікаві тези від спікерів, з моєї точки зору:
☝️Франтішек Буреш – член правління АТ «Укрзалізниця»: йде робота в напрямку вертикального розділення УЗ на окремі бізнес одиниці (за європейською моделлю https://t.me/oleg_nivievskyi/50). Це дозволить покращити ефективність та вартість перевезень як вантажних, також і пасажирських. Проте інвестиції в залізничку інфраструктуру – вкрай важливе питання, де має бути задіяний держбюджет і потрібно віднаходити механізми залучення приватних інвестицій в інфраструктуру (на основі державно-приватного партнерства, наприклад)

☝️Іштван Хайнцінгер - головний економіст регіональних транспортних програм, Європейський інвестиційний банк (ЄІБ): ЄІБ вже інвестує і планує інвестувати в транспортну інфраструктуру України. Наразі всі інвестиційні потреби в інфраструктуру оціночно сягають до 500 млрд євро. Але однією з головних перешкод наразі є регуляторне середовище, наприклад відсутність закону про внутрішні водні шляхи, певний безлад в управлінні портовою галуззю, не реформований залізничний сектор тощо.

☝️Дмитро Очколяс, ведучий партнер Міжнародної юридичної служби INTERLEGAL: для створення та функціонування логістичних хабів може підійти модель ТПР (териотрії пріоритетного розвитку), але з фокусом не на податкові пільги та привілеї. До речі я в попередніх дописах писав вже про фактори успізу СЕЗів/ТПРів у світі (https://t.me/oleg_nivievskyi/44).