Дрібні фермери - сироти аграрної політики останніх 20 років
Вчора на запрошення видання Агробізнес сьогодні (Олександр Горда) поспілкувались про Ринок землі сільськогосподарського призначення в Україні, підтримку аграріїв у 2021 році та інші важливі питання аграрної політики України.
З розмови хотів би наголосити на одній важливій тезі: дрібні фермери або мікропідприємці, як клас сільгоспвиробників, для мене виглядають такими собі сиротами в нашій аграрній політиці впродовж останніх 20 років. Сиротами в частині того, що на ділі ніхто особливо не приділяв належної уваги їх розвитку. Основні важливі чи основоположні політичні заходи, які були ухвалені починаючи з 1999-го року, всі вони були або проти дрібного фермерства або давали більші переваги середнім та великим сільгоспвиробникам. Зокрема, з моєї точки зору, це:
▶️сприятливі для великого бізнесу значні податкові пільги починаючи з 1999 року. Фіксований сільгоспподаток та спецрежим ПДВ це є значна податкова пільга для виробників. Але обидві пільгові режими надають непропорційно більшу підтримку більш продуктивним - тобто середнім та великим сільгоспвиробникам, тим самим неявно надаючи перевагу великому агробізнесу в Україні.
▶️заборона на купівлю-продаж сільськогосподарської землі з 2001 року. Основним наслідком мораторію є практично нерозвинений сектор фінансування аграрного секору під заставу землі. І це попри те, що дрібні фермери працювали переважно на власній землі, проте не могли використовувати її для залучення фінансування для свого розвитку
▶️спрямована на великі господарства державні субсидії. Про це вже дуже багатот написано, див наприклад тут
▶️кричуще недофінансування суспільних благ на селі, інвестицій в сферу аграрний знань та інновацій. Надання суспільних благ в селах, включно з дорогами, медичними послугами, чистою воду та школами; інвестування в аграрні дослідження та дорадництво є фактично стрижнем підтримки дрібних сільгоспвиробників. Коли цього нема, то дрібні від цього потерпають непропорційно більше за середніх та великих.
І зараз перед запровадженням ринку землі вони також знаходяться в гіршому становищі і саме їх підтримка є основним запобіжником проти надмірного накопичення земель та кращого функціонування ринку землі (детальніше див тут)
