Китайський кредит 2012 року на 3 млрд у обмін на зерно та техніку
Китайський кредит
В 2012 році уряди України та Китаю заключили кредитну угоду на $ 3 млрд. Угода полягала у тому, що Китай надавав Україні кредит на суму $3 млрд. в обмін на експорт зерна (головним чином кукурудзи) до Китаю та імпорт с/г машин, обладнання, агрохімії та насіння до України у співвідношенні 50%50, тобто $1,5 млрд. на експортні операції, а $1,5 bn – на імпортні операції. Основні умови кредитного договору:
• ДПЗКУ бере кредит в $3 млрд. від Екс-Імбанку Китаю для фінансування аграрних проектів в Україні під державні гарантії;
• Кредит надається на 15 років під 0% протягом перших 5 років та під LIBOR + 4,5% протягом решти часу;
• Щодо експорту, ДПЗКУ та Китайська національна корпорація машинної промисловості та генеральних підрядів (ССЕС) уклали договір на поставку зернових в такому порядку починаючи з 2013 та протягом наступних 15 років:
o Щорічна поставка зернових в межах 4-6 млн. т.; в цілому очікується поставка 80 млн. тон зерна протягом 15 років
o В 2013 році – щонайменше 4 млн. тон. та очікувані 5 млн. тон. Але фактично ДПЗКУ мало поставити 1,9 млн. тон протягом липня-грудня 2013р (в силу різних причин).
o В 2014 році – щонайменше 4,5 млн. тон, але очікується 5,5 млн. тон.
o В 2015 році – щонайменше 5,17 млн. тон, та 6 млн. тон протягом наступних років.
o ДПЗКУ постачає зернові із дисконтом в $5/т на CIF в Китаї.
В 2013 році ДПЗКУ отримав на свій рахунок $1,5 млрд., що відобразилось в його балансі довгостроковими зобов’язаннями сумою в 11,87 млрд. грн.
В 2013 році ДПЗКУ поставила лише 0,445 млн. тон (проти обіцяних 1,9 млн. тон). Китайська сторона (ССЕЕС) подала до Арбітражного суду Лондона (15.01.2014) із вимогою компенсувати збитки обсягом в $ 7,27 млн. Це фактично вигода (через $5/т дисконт), яку втратила китайська корпорація через недопоставку 1,455 млн. тон (1,455 млн. тон. * $5/т = $7,27 млн.).
Водночас, ДПЗКУ експортував в 2013 році доволі суттєві обсяги зернових в інші країни, а саме біля 400 000 т зерна. За 5 місяців 2014 року, ДПЗКУ експортувала 2,79 млн. тон зерна, і лише 0,836 млн. тон. пішло на Китай. Очевидний високий ризик невиконання зобов’язань перед китайською стороною. Більше того, на початку грудня цього року ССЕС звинуватила ДПЗКУ у порушенні графіка поставок. Глава правління корпорації CCEC стверджує, що "протягом вересня і жовтня цього року корпорації ССЕС і ДПЗКУ уклали і підписали дев'ятнадцять контрактів на експорт зернових обсягом 1 090 000 тонн, вартістю $230 млн, причому обсяги додаткових поставок все ще обговорюються, включаючи 150,000 тонн кукурудзи, які мають бути поставлені до кінця грудня 2014 року і 1 000 000 тонн пшениці - до кінця січня 2015 року, - повідомляється у листі керівника ССЕС. - Близько 50% вказаного обсягу, а це 520 000 тонн, мали бути поставлені до кінця жовтня. Ми занепокоєні, що поставки відбуваються не за графіком - було відвантажено лише 65 000 тонн, причому як пояснення цьому були вказані проблеми з логістикою, а також інші місцеві адміністративні чинники. Ми побоюємося, що це призведе до затримок поставок протягом всього кварталу".
Ефективність роботи ДПЗКУ
• Очевидна технічна або операційна неефективність: поверхневий аналіз діяльності ДПЗКУ свідчить про те, що маючи на 22% більше портових потужностей та в 2,3 рази більше елеваторних потужностей, ДПЗКУ експортувало майже в 2 рази менше зернових, ніж експортер №1 зернових в Україні - компанія Нібулон.
• Очевидна фінансова неефективність: хронічна збитковість ДПЗКУ. Чисті збитки: 2012 р. - $ 2,2 млн., 2013р. - $ 3,4 млн., 3 квартали 2014 р. - $ 64 млн.
• Символ корупції для інвесторів та для зовнішнього світу, що відповідно негативно впливає на інвестиційний клімат.
• ДПЗКУ фінансує с/г виробників за рахунок форвардних закупівель. Але чи повинна займатись цим комерційна структура і за чий рахунок відбувається ця діяльність в умовах хронічної збитковості підприємтсва?