Зниження ПДВ в Польші, віддзвін в Україні і коментарі до інтерв’ю
В Польщі з 1 лютого до 31 липня 2022 року зменшується ставка ПДВ із 5 до 0%, пальне – з 23 до 8%, добрива, засоби захисту рослин – з 8 до 0 %, на природній газ – 0%, енергію, електричну та теплову — 5% ПДВ. Все під гаслом зниження цін для бідних. В Україні ж зареєстрували законопроєкт про зменшення ставки ПДВ на продукти харчування, бо «так в ЄС і в Польші». Крім того, після нещодавнього інтерв'ю представника ВР з цього приводу, хочеться прокоментувати декілька ключових моментів інтерв'ю, з позиції існуючих досліджень, практики та економічної теорії. Про деякі аспекти писав мій колега Роман Нейтер в нещодавньому блозі на ЕП і є ще коротеньке дослідження.
1) Мавпування. Те що в інших країнах знижується ставка ПДВ на деякі продукти, зовсім не означає, що нам це потрібно робити. Тим більше, що наявні відомі мені дослідження доволі чітко вказують на те, що цього не потрібно робити. Як казав мій добрий і старий друг з Німеччини: not all in the West is gold…
2) Зменшення цін. Навіть якщо ставка ПДВ зменшиться з базової 20% до 0%, ціна на зменшиться на 20%, а лише на 16,6%. Проста арифметика. Але більш цікаво, що практика в ЄС показує, що зменшення ставки ПДВ не повністю трансформується в зменшення ціни, а лише десь на третину. Тобто при зменшенні ставки з 20% до 0%, потрібно очікувати зменшення ціни не на 16%, а лише на 5,5%.
3) Вплив на конкурентноспроможність. Ставки ПДВ не впливають на конкурентноспроможність продукції між країнами. Те що ПДВ на харчі в Польщі 0% і те що в нас 20%, - це не впливає на конкурентноспроможність нашої та єсівської продукції, оскільки обидва продукти матимуть однакову ставку або 20% (в Україні) або 0% в ЄС. ПДВ - це податок на споживання, а не на виробників. Можна говорити про зміну величини споживання через чутливість до ціни, але конкурентноспроможність тут ні до чого.
4) Допомога бідним?. Це певно основне обгрунтування. Проте потрібно пам'ятати, що зменшення ставки ПДВ відбувається на продукцію, а не для певних категорій споживачів. Відповідно, зниженням ціни користуються як бідні (кому це справді потрібно), так багаті (кому це не потрібно). Цікаво, що і теорія і дослідження демонструють, що більш багаті верстви населення мають більшу вигоду від зниження цін через зниження ставки ПДВ. Таким чином, зниження ставки ПДВ – це в більшій мірі допомога багатим, як не парадоксально.
5) Адресна продовольча допомога. Замість зниження ставки ПДВ, краще використовувати адресну продовольчу допомогу. – тим, кому це потрібно. Це свого роду аксіома економічної теорії та практики.
6) Нема впливу на динаміку цін.
7) Золоте правило встановлення ставок ПДВ і висновок. Краще мати одну базову ставку ПДВ по всьому ланцюгу постачання і в усіх секторах – так радять прикладні дослідження. Якщо знижувати ставку ПДВ, то краще знижувати базову ставку по всім секторам, а не для окремих видів продукції – краща ідея як на мене. + адресна продовольча допомога