Українські граблі або відміна відшкодування ПДВ та експортні мита на сировину - погане рішення
Багато зараз точиться пропозицій по радикальній зміні системи оподаткування в Україні. Про "радикальну" десятину від ОП, які є ризики і чи справді це щось радикальне - напишу пізніше. Сьогодні ж про "багатостраждальні граблі України" - відміну відшкодування ПДВ та експортні мита, щоб наростити переробку - в проекті Плану відновлення України (роб. група Відновлення та розвиток економіки). Останній такий фейл був із "соєвими правками", див тут дослідження з цього приводу. Отже коротко, чому це граблі
1) Для розуміння: відміна відшкодування ПДВ та експортні мита - це одне і те ж по суті та наслідках. Не важко порахувати, що невідшкодування ПДВ еквівалентно 17% (округлено) експортному миту. Наслідки спрощено: це зменшує закупівельні ціни на сировину, за рахунок чого переробники виграють (бо дешевше закуповувати сировину), але виробники втрачають (бо змушені дешевше продавати свою сировину), бюджет у вигоді (бо не треба повертати ПДВ експортерам або йде дохід від експортного мита). Проблема ж в тому, що зазвичай втрати виробників сировини перевищують вигоди переробників та бюджету, оскільки є ще втрати економічної ефективності. Ну наприклад, за вищої ціни виробники сировини виробляли б більше, а так за меншої ціни змушені будуть менше виробляти, а відтак - для економіки це втрати. Інша річ - це неефективність переробки. Про це - в п.2
2) В прикладній економічні літературі є такий емпіричний факт, що субсидії переважно не стимулюють підвищення ефективності виробництва. Експортне мито/невідшкодування ПДВ - це ніщо інше, як субсидія переробникам. Тому є ризик породження/стимулювання неефективної переробки. Виразний український приклад цього - стимулювання переробки насіння соняшнику за рахунок запровадження експортного мита ще в 1999 році. В результаті чого було набудовано більш ніж потрібно переробних потужностей, фактично вся Україна вкрилась полями соняшнику (десь третина), олія потекла рікою з України - 96% виробництва йшло на експорт, але от чудодійним впливом на економіку та ефективністю переробки не дуже вийшло, про що - в цьому вже старому моєму дописі і тут теж.
3) Критикуючи - пропонуй. Стимулювання переробки - дуже комплексне і не просте питання. Наразі в нас є принаймні декілька фундаментальних чинників, які штовхають переробку до розвитку.
a. Наявність домашньої сировини, вже дешевшої за імпортну і це вже гарне підгрунття для розвитку.
b. Наявність ризиків морської торгівлі, через загрозу з боку росії, які будуть зберігатись. Тобто швидше за все бізнес буде вирішувати це питання переорієнтацією на виробництва продукції, менше залежної від морської торгівлі
c. Наявність і більшу відкритість платоспроможного і багатого ринку ЄС.
d. Війна та девальвація гривні роблять імпорт дорожчим, тобто менш конкурентноспроможним порівнянно із вітчизняним виробництво. Але тут, звичайно, важливий фактор платоспроможного внутрішнього ринку, який невпинно зменшується (через міграцію та зменшення доходів)
Для розвитку підприємництва (в тому числі і в переробці) в цілому потрібно покращувати бізнес-клімат зі всіма складовими цього процесу (не буду тут повторювати цю вже заїжджену, але важливу мантру для України). Інший важливий підхід - НЕ розвивати одне виробництво за рахунок іншого - як в даному випадку, переробники за рахунок виробників сировини. За цим також є наукові дослідження і є інструменти (наприклад, грантове співфінансування проектів), варто лише про них не забувати.