Запропоновано переробляти зерно в україні замість експорту сировини

Біоетанольні граблі

Дайош переробку, досить бути сировинним придатком! - це так коротко про нову економічну політику. Скільки можна ті десятки мільйонів зерна експортувати, давайте всередині його переробляти і вже перероблену продукцію експортувати. Це ж робочі місця, більша додана вартість і тд. Політика хоча і "з бородою", але з нею важко не погодитись. Інше питання, яким це чином досягається. І тут також нажаль нічого нового, все "з бородою", "все ті ж граблі", бракує креативності, чи що. Минулого разу писав про "граблі" під назвою неповернення ПДВ при експорті, - це політика "забрать і раздєліть", забрати в сільгоспвиробника частину доходу і віддати його переробнику. В результаті буде пшик, вже 100500 тис раз проходили, але ж ідея яка живуча!

Тепер зараз: а давайте стимулювати виробництво біоетанолу, стільки ж надлишкового зерна можна переробити! Он США скільки вироляють, давайте і ми! Ну ок, а як будемо робити і для чого?

Як для чого? Щоб менше залежати від імпорту палива! Щоб своє зерно переробляти!
Як? А давайте акциз на біоетанол/біодизель зробимо значно нижчим за звичайні етанол/дизель! Ну тобто штучно підвищимо ціни на звичайні викопні палива порівнянно із біо-. Все добре із аргументами і логікою? Та не зовсім, як на мене:

1) Почну з головного, безвідносно до цілей такої політики. Біоетанол з зерна або біодизель з олійних без державної підтримки не можливий, принаймні в промислових масштабах. Писав про це із розрахунками ще в 2016 році і раніше. Інший аспект, який говорить про погану економіку біоетанолу, це те що дотепер нема в нас виробництва в промислових масштабах, було б вигідно - обов'язково виробляли. Видно, не вигідно, або є інші більш цікавіші економічно проекти. Єдина країна, яка виробляє біоетанол без підтримки - це Бразилія, і то, через те що тростина там - як в нас трава, дуже дешево. Через те і наш буряковий цукор не конкурент бразильському тростинному цукру. А решта країн, в першу черу США та ЄС всіляко підтримують, проте в різний спосіб. В нас пропонують підтримати меншим акцизом.

Навіщо продукувати в країні завідомо збиткові або принаймні проблемні бізнеси? Це ніяк не додає економічного зростання та благополуччя країні. Такі "іграшки" можуть собі дозволити багаті країни, але не наша, де на армію грошей не вистачає.

2) Тепер про цілі стимулювання
a. Зменшити імпортозалежність від палива? А може краще давати можливість бізнесу диверсифікувати поставки палива? Нещодавня паливна криза через недолуге втречання уряду гарно дала зрозуміти, що бізнес спокійно порається із проблемами і знаходить альтернативні джерела поставки. Дорочже - це так, але воно є

b. Спалюємо продовольство? Колись в дитинстві (було років мені 7, певно), пам'ятаю як щось вдарило мені в голову і я в селі в грубку чомусь кидав печиво і за цим спостерігав, горіло печиво дуже добре і гарно. Бабуся побачила, і, звичайно, дуже "похвалила" мене за це. Так ось, біопаливо - саме про це - це "вижимання соків з нашої землі" тільки для того, щоб це продовольство спалити!!! Тільки подумайте, замість того, щоб годувати, ми це будемо спалювати в двигунах внутрішнього згорання! І це в той час, коли біля 1 млрд людей на планеті голодують. І тільки для того, щоб перевезти 5-ту точку з пункту А в пункт Б. Ще раз : біопаливо - це забрати хліб в голодних і віддати його на пересування не надто вже і бідних верств населення. Це проблема справедливості та доцільності, як на мене. Не було б стільки питань, якби економіка виробництва біопалива не потребувала підтримки...