Зернова угода - як модель поведінки росії і відповідь на питання про можливість мирного договору.

Вчора на одному із включень в ТВ запитали, а що робити в цьому випадку? Які є варіанти?

Ще в березні я писав, що є два шляхи - дипломатичний та військовий

Як бачимо, дипломатичний має лише тимчасовий успіх. Причому, росія робила все можливе, щоб Україна не могла в повній мірі скористатись його вигодами. Постійне ставлення під сумнів його доцільності, ризики високі і максимум, що наші аграрії отримали по ціні (за моїми розрахунками) - це біля додаткових 10 дол на тоні, замість очікуваних 100 дол на тоні. В зерновій торгівлі для аграріїв важливо, який % від експортної ціни вони отримують. Зараз - це в районі 35%, ми таких показників не мали навіть в буремні 90ті. До війни аграрії отримували біля 80% експортної ціни. Експортували коридором біля 9 млн т, - зменшили тиск на внутрішній риник, особливо зараз в період збору врожаю та інтенсивного експорту. Без експорту морем наш аграрний сектор очікують дуже скрутні часи.

Тепер що залишається? Тільки військовий, як на мене. Це важливо зрозуміти колективному Заходу. Як писав Жадан в свої промові: "І це вже питання не до українців – це питання до світу, до його готовності (чи не готовності) проковтнути чергове, тотальне, безконтрольне зло на догоду сумнівній меркантильності та фальшивому пацифізму". росія точно не робить світ на краще