Реактивний Захід має стати проактивним.

Трагедія в Дніпрі не відпускає... Всю Україну та небайдужих... Злість на росію переповнює. Вчора мене одна німкеня вчителька запитала, коли ми зможемо з росіянами помиритись, після закінчення війни. Я відповів - ніколи, принаймні за мого життя. Ця країна для мене завжди було чужою і холодною, а зараз - і поготів, - фашисти...

Але ще дуже сильно злюсь на колективний західний політикум. Він - реактивний, тобто більше реагує на події, на запити та вимоги України, а не робить щось наперед, щоб щось не сталось або бути успішним. З такою поведінкою важко. Ми вчимо студентів в КШЕ бути проактивними - це ключ до успіху. Раша доволі чітко дає сигнали, що вона робитиме. І що цікаво, вона це і робить... Впродовж всього часу. І зараз каже, що ніфіга, ми налаштовані на довго, в нас ще багато м'яса, заліза та ядерки.