Соєві-ріпакові правки - зневага до науки та досліджень
Чому мене, як науковця, так чіпляють ці правки? І це не стільки про економічні наслідки і не лише про соєво-ріпакові правки, ви подібні речі знайдете з інших подібних питань в законодавчих ініціативах. Я більше про розвиток науки та освіти в Україні, про нормальний нормотворчий процес, який заснований на розрахунках, фактах та інтелектуальній боротьбі, а не на грубій силі, типу хто більший та має більше бабла - той правий. Три думки з цього приводу:
1) Культура чи рівень обґрунтувань скотилась до рівня гарно зробленої презентації. Звичайно, політикам та депутатам та широкому загалу нема коли читати дослідження і це нормально. Проте якщо вже є презентація, то за нею має бути дослідження, з якого вона зроблена. Я вже робив короткий аналіз аналітичної довідки по соєвим-ріпаковим правкам - так не можна, щоб економічні наслідки рішення, яке вимірюється десятками мільярдів гривень, обгрунтовувалось невідомого авторства презентацією, із незрозумілою методологією, відвертою маніпуляцією та банальними помилками. Це інтелектуально боляче і є зневагою як до безпосередньо задіяних груп, так і для всієї України. Це сигнал (вже вкотре), що наука та дослідження не потрібні, нема попиту(
2) Спосіб і швидкість проведення (це теж до культури законодавчих ініціатив). Якщо подивитись в ретроспективі, життя цієї ініціативи менше двох місяців. Вона виникла наприкінці травня, а її ухвалили в середині липня. Це дуже і дуже короткий термін для виконання незалежної експертизи та досліджень. Я відчував свою соціальну відповідальність реагувати на це, бо розуміюсь в темі і можу швидко робити розрахунки і давати достойний аналітичний продукт в короткий проміжок часу. Але навіть мені було складно, бо паралельно мав два курси для магістрів, заявку на фінансування, декілька інших науково-дослідних проектів і тд., тобто з мого боку це було "наднормово". Я розумію, чому це так було зроблено, але знову ж таки це зневага і підрив принципу проведення політик на основі досліджень та фактів, бо по хорошому, на повноцінне дослідження на цю тему потрібно біля 3-х місяців інтенсивної праці, роботи з даними, економетричного моделювання, спілкування з зацікавленими гравцями і тд.
3) Чому інші науковці-колеги мовчали? Це було дуже важливим питанням для аграрної сфери, щоб на нього ну хоч якось не зреагувати. А в нас, нагадаю, є біля 20 аграрних університетів, є ціла НААН (Національна академія аграрних наук), є купа науково-дослідних інститутів (типу Інститут аграрної економіки). Але якщо подивитись навколо, я не побачив жодної, ну хоча б аналітичної реакції на цю законодавчу ініціативу. І це ганьба, науковці також несуть соціальну відповідальність за рішення, які ухвалюються в державі.
