Поки вся країна обговорює звільнення глави ОП, я вам розповім казочку)

Так і є, саме як культурний спадок впливає на економічний розвиток країни. На конференції в Гамбурзі зі мною колеги поділились статтею, в якій автори аналізують понад 27 000 народних оповідей із 172 країн, щоб відтворити моральні наративи минулих поколінь — від казок і легенд до притч та байок. За допомогою чату GPT дослідники класифікують 36 типів цінностей, серед яких співпраця, альтруїзм, трудова етика, підприємництво, толерантність, ставлення до дискримінації та готовність кидати виклик авторитету.

Ключовий висновок:
культурний спадок має довгостроковий вплив на економічний розвиток. Країни, де у фольклорі позитивно оцінювалися працьовитість, чесність, ризик, співпраця та прийняття різноманіття, сьогодні демонструють вищі темпи економічного зростання. Натомість мотиви помсти, недовіри чи авторитарності корелюють зі слабшим розвитком.

В контексті теперішньої ситуації, хочу окремо зупинитись на показнику "готовність кидати виклик авторитету". У дослідженні — це показник того, наскільки народний фольклор заохочує персонажів кидати виклик владі, правилам і соціальним нормам. Чим вищий показник, тим більш “антиавторитарні” культурні наративи, і тим сильніший історичний потенціал для демократії, інновацій і економічного розвитку. Україна має цей показник на рівні вище за середній світовий (синій колір на мапі 👇👇)

Це означає:
• український фольклор часто заохочує порушувати соціальні норми, кидати виклик владі, богам, духам, царям, старійшинам;
• українська історична культура в цілому антиавторитарна, з низькою терпимістю до жорсткої вертикалі влади

Як на мене, ці культурні патерни узгоджуються з сучасними рисами українського суспільства, ні?