Вступ до ЄС - це не стільки про ринок, скільки про рамки для місцевих політиків

Під вчорашнім постом про готовність відкласти аграрні субсидії ЄС для прискорення вступу в ЄС, один коментатор справедливо запитав:

"Якщо ми вступаємо чисто заради ринку. Можна було б вступи в інший союз ЄАВТ де чисто економічні зв'зяки без вказівок, політичного тиску та втрати частини суверенітету. Все більше не підтримую вступ в ЄС"

На що хочу відповісти розгорнутіше таким чином: Не тільки заради ринку, і в першу чергу не заради ринку. В України, нажаль, погано виходило і виходить самій реформуватись. Якби виходило - був би зараз інший рівень розвитку. Поступ в реформах завжди був під тиском обставин чи зовнішніх викликів: чи то вступ в СОТ, чи то Угода про асоціацію, чи загроза дефолту і тд. Завжди потрібен був магічний пендель. ЄС і є цим магічним пенделем, щоб реформи були, які нам дуже потрібні самим!!!

Більше того, ЄС це є певною поведінковою рамкою для політиків, міністрів та інших керманичів, яка дисциплінує, яка стримує від "винайдення власного велосипеду". Банально, щоб міністри та парламентарі тримали "потрібний" курс, і одночасно "краї" в своїх діях та мріях. Більше того, це потрібно зважаючи на інституційну спроможність держави. За 30+ років незалежності, нажаль поступово відбувалась негативна селекція в державних структурах, бо токсичність, недостойні зарплати, політична плинність і тд. Банально, катастрофічно бракує спроможності робити нормальну аналітику для прийняття політичних рішень. Відповідно, якість такої політики дуже сумнівна. Відновити цю спроможність швидко не вийде. Тому рамка ЄС є певною "страховкою" від "власної дурні" або "свого шляху"; так ми платимо частковою втратою автономії у здатності "творити" свою (економічну) політику, проте на виході маємо кращу політику та перспективи розвитку. Тому, чим раніше ми будемо в ЄС (із зобов'язаннями та без субсидій) - тим краще!