Зрада 2. Атака на незалежність наглядових рад

Наглядові ради складаються з представників держави як акціонера та незалежних членів. Іноді ними є іноземці, адже фахівців потрібного рівня в Україні знайти складно, а з відсутністю конфлікту інтересів – ще складніше.

Вони незалежні, бо в ухваленні рішень з досягнення цілей уряду керуються власним досвідом, а не вказівками Банкової, Грушевського чи Володимирської.

З Володимирської, 33 (адреса СБУ. – ЕП) у грудні 2019 року надійшов лист до наглядової ради Приватбанку з проханням узгоджувати всі судові позови до іноземних судів проти колишніх власників з нею та Генпрокуратурою.

У червні голова СБУ спрямував лист прем'єр-міністру з проханням "посилити контроль над прийняттям управлінських рішень" наглядовою радою "Укрзалізниці". Це лише ті прояви "турботи" Служби безпеки щодо наглядових рад, які отримали публічний розголос.

Український суд завжди може заблокувати окремі рішення наглядових рад. Так, після обрання головою правління Ощадбанку Сергія Наумова його конкуренти подали до суду і той в рамках забезпечення позову заборонив обраному керівнику вступати на посаду до закінчення розгляду справи.

Діяльність деяких членів наглядових рад може неоднозначно оцінюватися у виробничих колах. Так, з'явилося багато питань до обґрунтованості призначення Сергія Лещенка в наглядову раду "Укрзалізниці".

Для членів наглядових рад, особливо для іноземців, репутація – не пустий звук. Їх мета – успішна трансформація великої компанії, а не заробіток на схемах.

Тому законопроєкт депутатки від "Слуги народу" Володіної, судові позови "Батьківщини" щодо очищення наглядових рад від іноземців, ініціатива про подання ними щорічних електронних декларацій чи урізання Кабміном їхніх зарплат до 47 тис грн, нижче середньомісячної в країнах єврозони, є згубним шляхом для України, але корисним – для українських олігархів.

Наглядові ради поки що працюють лише на 11 державних підприємствах.