Колишній міністр фінансів уманський грається в продрозкладку

​​Колишній міністр фінансів Ігор Уманський, постійний учасник мемів, текстів і абсурду, вирішив погратися в продрозкладку.

Пише апокаліптичні пости про голодні бунти через пару місяців, бо ой жах, уряд не контролює обсяги збіжжя в приватних сховищах і ой яка катастрофа, не контролює ціну збіжжя. Напевно Путіна обчитався. Скоро може і в ОПЗЖ піде.

Так от, нам є що сказати.

Доступ до світових ринків і жива валюта - є основним чинником розвитку сільського господарства в Україні. Воно розвиваєтсья, дає більше врожаїв, викорситовує кращі технорлогії і підходи.

Не дивлячись на гірші погодні умови, рівень врожаю того ж зерна в Україні майже такий, як рівень 2017-2018 років.

І тут вже перший аргумент до Уманського. Що експортуючи збіжжя в ті роки, ніяких голодних бунтів і зникнення зерна не було. Посилання всі будуть наприкінці посту.

Далі, з липня, тобто з початку маркетингового року, ексопрт в порівннянні з минулим роком зменшився на 15%. Тобто він корелюється з врожаєм і внутрішнім попитом.

Далі, Міністерство економіки вже давно погодило граничні межі експорту, в рамках меморандуму з основними експортерами збіжжя. Це природній нерегулятивний процес комунікації. Меморандум корелюється щоквартально. І такий підхід є чудовою альтернативою соціалізму і комуністичних підходів, який пропонує Уманський.

І ще трохи рефлексій:

1. Сказано, що в Україні залишилось в резервах пшениці 10 млн тон, при річному споживанні у 9 млн тон, тобто більше річного споживання коли вже частина року пройшла. І що не повністю відповідає дійсності, адже збіжжя більше. Посилання Уманський не дає.

2. Він ратує на те, що будуть і далі продавати пшениці і в нас резерви іссякнуть через 2 місяці

Що не так?

1. У нас велика частка сг сидить у тіні. Податкова і агро відділи у районах хоч і збирають статистику по врожайності, але вона часто занижена.

2. Чи так швидко продаватимуть - це питання. У нас більшість (якщо не всі) борошномельних і хлібних заводів не є державними і якщо така ситуація і справді є, то це загроза для їхнього бізнесу і вони скоріше за все навпаки запасуться зерном для себе. Привіт від ринку.

3. Ми взагалі не впевнені, що ціна в Україні набагато нижча за експортну, тому заводи і трейдери в крайньому випадку можуть через форвардні контракти захеджувати ціну і поставки через місяць-два-півроку. Тобто затрахувати себе.

Врожаї за роками: https://cutt.ly/AhHJWLE

Обсяги експорту: https://cutt.ly/GhHJnTh

Меморандум: https://cutt.ly/KhHJzbn

Пост Уманського: https://www.facebook.com/ihor.umanskyi/posts/144271747479570