Кубинська революція мала багато наслідків для країни
Кубинська революція, а далі і комуністичний переворот зроблений сім’єю Катсро, мав багато наслідків для країни. І ми продовжуємо про них розповідати. Окрім кубинських гулагів, про що ми говорили вчора, було ще ряд “подарунків” від революції. Країна, будучи найбільшим імпортером американських авто в Південній Америці, а також будучи в списку країн з найбільшою кількістю транспортних авто на душу населення, наразі вимушена користуватися застарілим автопарком. Ремонтувати його китайськими і російськими запчастинами. А нове авто в країна коштує чи не в 10 разів більше за вільний світ через державну монополію. Детальніше в нашому тексті:
На Кубі ніколи не було автомобільної промисловості, тож для наповнення доріг острова країна покладалась виключно на автомобільний імпорт. Під час кубинсько-іспансько-американської війни першим автомобілем, коли-небудь імпортованим на Кубу, був La Parisienne від маловідомого французького виробника в 1898 році. Однак в 20 ст. основним джерелом кубинських автомобілів та деталей стали Сполучені Штати .
До 1919 р. Куба була найбільшим імпортером американських автомобілів та запчастин до Латинської Америки і входила до країн з найбільшою кількістю транспортних засобів на душу населення у світі. Класичний Ford Model T був повсюдним на кубинських вулицях, його залюбки називали фотінго, що означає кулак. Навіть зараз будь-яку кубинську машину, яка виглядає трохи розбитою, називають фотінго.
У першій половині 20 століття Куба була чи не випробувальним майданчиком для багатьох американських виробників автомобілів, а це означає, що автомобілі часто були доступні на Кубі, перш ніж були доступні для продажу в США. Такі компанії, як Ford, Chevrolet, Cadillac та Chrysler, відвантажували свої найновіші моделі до самих південних портів США, і вантаж прибував до Гавани за кілька днів. До 1956 року на Кубі було понад 140 000 автомобілів, приблизно 90 000 на вулицях Гавани. Це на неповних 7 млн. людей. Що на той час було дуже високою кількістю.
Та все змінилося після кубинської революції. Вона та початок "холодної війни" вснесли кардинальні зміни в автомобільний ринок острова. По суті ввівши його в евтаназію. Коли старі друзі стали ворогами, Фідель Кастро ввів ембарго на США та іноземний імпорт, що означало, що жоден американський автомобіль не ввозився на острів. Ембарго навіть поширилося на автомобільні запчастини, що мало серйозні наслідки для кубинських власників автомобілів.
Оскільки в країну не приїжджали нові авто і були відсутні деталі для ремонту, власникам автомобілів було зроблено вибір: або нехай їхні машини іржавіють у гаражі, або використовують ті деталі, які були в наявності.
Оскільки власникам авто були потрібні засоби пересування для життя і забезпечення сімей, їм потрібно було стати механіками та створити альтернативні способи підтримувати роботу своїх автомобілів. На жаль, оскільки заборона на використання американських автомобілів включала також американські автомобільні запчастини, кубинські жителі були змушені робити ремонт та реставрацію за допомогою частин, вилучених з російських та китайських транспортних засобів, насамперед із безлічі Лад, Волга та Geelys, які були доступні.
Ви можете побачити асортимент реставрованих автомобілів по всій країні, часто пофарбованих у яскраві кольори, щоб приховати їхню старість. Однак цей рухомий музей старовинних автомобілів на Кубі сьогодні є спроможності людини в складних умовах. Попри всі складнощі створені комунізмом.
У 2016 році брат Фіделя Кастро, Рауль Кастро, пом'якшив необхідність дозволу на покупку іноземних автомобілів і нарешті скасував заборону на ввезення американських автомобілів та деталей. Це призвело до припливу абсолютно нових автомобілів на дороги Куби.
Багато хто задавався питанням, чи не означатиме це кінець класичної кубінської автомобільної галузі. Хоча любов кубинців до старовинних автомобілів закладена в їх культурі і становить життєво важливу частину їх туристичної галузі, є ще одна причина, чому ви все одно побачите багато старих автомобілів на Кубі - вартість.
