Бора киримли згадує про конрада аденауера та його вплив на німеччину
Bora Qırımlı продовжує згадувати державного діяча Конрада Аденауера. Який посприяв відродженню нації і розбудові країни. Без нього навіть і не уявити сьогодні сьогодні Німеччину.
.....
Канцлер ФРН, Конрад Аденауер був чудовим дипломатом і вмів досягати свого, використовуючи тактовність на межі із делікатним троллінгом, і нікому не дозволяючи глузувати із себе чи німців.
СРСР довго не визнавав уряд Аденауера і лише коли ФРН приєдналася до НАТО, комуністи були вимушені налагодити дипломатичні стосунки.
Так, у 1955 році німецька делегація прибула у Москву на переговори, де одним із головних питань було повернення 10 тисяч німецьких солдат, яких Радянський Союз використовував як безкоштовну робочу силу із 1945 року.
Для комуністів полонені були додатковим важелем впливу на ФРН, і вони намагались тиснути на уряд Аденауера через свободу його співвітчизників.
Сторони не сподобались один одному від початку, радянські дипломати і посадовці вели себе зухвало і агітували Аденауера ідеями комунізму.
Втім, історія резиденції, де проходила зустріч, зацікавила німецького канцлера. Голова Ради Міністрів СРСР – Микола Булганін, повідомив, що цей будинок побудував якійсь князь, а потім його викупив багатий промисловець.
Однак Аденауер перепитав: «А у кого купили цей будинок Ви?». Радянська делегація відразу напружилась. Булганін почав розказувати, що «будинок націоналізував простий народ у експлуататорів», а Хрущов додав «на цілком законних підставах».
Переговори проходили важко і радянський міністр зовнішніх справ, В’ячеслав Молотов, спробував дорікнути канцлеру його походженням: «Як же вийшло так, що Ви пане Аденауер і німецький народ допустили до влади таку людину як Гітлер», спитав Молотов.
«Старий Конрад» дивлячись на Молотова відповів: «На відміну від інших, я ніколи не тиснув Гітлеру руку», натякаючи на пакт Молотова-Ріббентропа та співрпацю між нацистами і комуністами до війни.
Коли переговори зайшли в тупик, Аденауер пішов на хитрість і розпорядився закінчувати візит раніше строку і вилітати додому. Комуністи зрозумівші, що канцлера не вдасться шантажувати долею військовополонених, на наступний день повідомили, що погоджується їх звільнити.
Через декілька тижнів, всі полонені німці повернулись додому.
