Gleb Perfenov про Активные мероприятия
Термін "Активные мероприятия" вперше почали застосовувати на рубежі 70х та 80х роках минулого сторіччя, після декількох втеч співробітників КДБ та ГРУ на захід, де вони відкрито ділилися своїми знаннями стосовно підривної діяльності.
Активные мероприятия це не просто диверсії, це певний комплекс заходів направлені на дезінформацію певного прошарку населення, підтримка лівих сил, насадження певних прорадянських або проросійських наративів та їх імплементація задля досягнення кризової ситуації, після якої наступає стадія нормалізації та прихід до влади потрібних людей.
Росіяни виводять в своїх працях активные мероприятия, як продукт середини холодної війни, в деяких англійських працях можна побачити, що виводять методи дезінформації до початку правління Сталіна та становлення радянської імперії.
Але, якщо подивитись більш детальніше. То активные мероприятия вперше повноцінно почали використовуватись проти Української держави в 1918 році.
Багатьом невідомо, що в кінці травня 1918 року були розпочаті прелімінарні мирні перемовини поміж Українською державою та РСФРР. Де-юре війна скінчилась, розпочались дипломатичні та торгівельні зносини з Москвою та Києвом. В Одесі в серпні було відкрито генеральне консульство РСФРР, так само як і українські дип.представництва у Росії. Але за фактом, Москва проводила цілу низьку операції по дискредитації українського уряду серед населення. Проводила постачання "повстанців" в сірій зоні на Стародубщині, де проходили бої червоноармійців та української армії. Де полонені росіяни говорили про те, що вони бійці РСЧА, а не повстанці. При цьому, радянська делегація наголошувала на тому, що її військ в Україні нема, а воюють з повстанцями. Активные мероприятия досягли такої сили, що більшовики змогли розпорошити населення через УПСР (українська партія соціал-революціонерів) та провести низьку антигетьманських повстань влітку 18го року, постачання підпільників проходили через дипломатичні канали та консульства росіян в Україні.
Своєї цілі вони досягли остаточно в листопаді 1918 року, коли розпочалась в Україні короткострокова громадянська війна. Радянці вступили в зносини з частиною соціалістів в Україні, такі як Винниченко, і спровокувавши їх на війну з гетьманським урядом, оголосили війну Україні, фактично кинувши після використання в своїх цілях корисних ідіотів.
Активные мероприятия - це синтез методів царської охранки та більшовиків з есерами, але це вже інша історія.
