Елементарно, Україна з 40 мільйонами населення не може бути абсолютно незалежною та розвинутою економічною одиницею.
Нам потрібні ринки. Є звісно країни, яким не дуже потрібні ринки. Хоча і це віднсоно. От КНДР. Але не будемо про ці альтернативи. Та і там без торгових відносин з КНР і Росією давно б з голоду всіх викосило.
Світові ринки, окрім доступуп товарів, мають ще і інші особливості. Культурні, правові, законодавчі, тощо.
Наразі глобальний світ дещо ділиться на різні ринки і буде далі глибше, особливо це стосується в питанні дотримання прав власності, інтелектуального права, використання спеціальних структур за призначенням, а не проти економік конкурентів і елементарних прав людей на виробництві, тобто не через ГУЛАГ.
Світ ділиться за світоглядним принципом. То з ким буде Україна? Сама з собою? Тоді бідною. З Росією? Тоді окупованою і бідною. З КНР? Тоді теж бідною і окупованою, адже не варто чекати від країни комуністів, яка не цінує елементарних прав і законів, чудового партнерства.
Ще раз зазначимо, що якщо у тебе немає ринку на сотні мільйонів покупців. Ти маєш шукати ринки. Бо сам будеш бідний.
То що обираємо?
І нагадаємо, що наші сусіди, ті ж поляки, не забивали собі баки особливим шляхом. Просто йшли на Захід. І зараз дозволяють собі абсолютно суб'єктну політику, будучи частиною Заходу. І маючи доступ до більше ніж мільярдного ринку найбільш платоспроможного клієнта на планеті.
Отже, третій шлях веде до країн третього світу. Власне як і другий шлях, тобто до Росії. Це насправді все один і той ж шлях.