Roman Shved з економічно-системної площини пояснює нам - чому треба подалі від Москви.
Є одна цікава залежність – чим швидше країна перестає бути васалом РФ, чи пориває з ідеями, які прийшли з РФ – тим більший у неї ВВП на душу населення, тим сильніша її економіка.
Попробував зробити умовний міні-рейтинг країн – і їх розвороту від залежності від РФ. Дані відобразив в таблиці (джерело інформації – рейтинг ВВП Світового банку). Також наніс їх на графік. Лінія тренду дуже очевидна (червона) і повністю підтверджує вищевказану ідею.
Чіткий №1 по рівню ВВП на душу населення – Аляска, яка втекла в 19 столітті – 74422 долари на душу населення. Чіткий №2 – Фінляндія, яка втекла в 1917 – 48646 дол. Далі видно велику групу країн центральної Європи, які змінили вектор при розпаді СССР – їх ВВП – в середньому 15-30 тисяч доларів на душу населення. В самому кінці плетуться країни, в яких вийшло розвернути вектор недавно, або які цього ще не зробили. Відносно багаті в цьому списку лише РФ і Казахстан – хоча для цього є дуже просте пояснення – багато легких грошей від нафти. Та ж РФ за 20 років від експорту нафти отримала більше 5000 мільярдів доларів (5 трлд!).
Також в рейтинг включив країни – вкушені СРСР комунізмом. Екстремально бідними вони будуть ще довго. Дойшло до того, що Венесуелла з №1 запасів нафти в світі (!!) змушена імпортувати бензин (!!).
Причини такої залежності? Вони, на мою думку, очевидні:
• РФ не має успішної економічної моделі. Має лише неуспішну – експорт нафтопродуктів/лісу/металу. Продавати природні ресурси – це доля «бананових» країн третього світу. Це – бідність.
• Тоталітаризм/авторитаризм – те що РФ сама автократія – це півбіди. Повна біда в тому що вона підтримує авторитаризм до останнього всюди де може, особливо в залежних від неї країнах. А авторитаризм – це бідність (якщо немає нафти).
• Управляти легко бідними. Тому що це дешево. Тому треба робити все, щоб васали були бідними. РФ буде робити все, щоб країни – васали не ставали багатшими за саму РФ. Особливо якщо вони задумають втекти і показати власну історію успіху.
• Управляти легко корумпованими. Тому що вони будуть думати про свої особисті інтереси, а не про інтереси країни. Тому РФ підтримує корумпованих лідерів інших країн.
• Комунізм/соціалізм – теж гарантують бідність. І це був один із головних експортних продуктів СРСР протягом 70 років.
• Окремо вкажу про негативну селекцію, але це глибока тема, розвивати її не буду тут.
• Все вищевказане формує унікальний комбінований коктейль рецепту довгострокової бідності.
Як РФ це робить?
• Військовий вплив – або прямим військовим втручанням (Карабах, Таджикистан 1992, Придністров’я, Грузія Крим, Донбас, Сірія, навіть уже Венесуелла, Лівія), або військовими базами.
• Медійний вплив – зараз один із найсильніших важелів. Активно комбінується з політичним для просування вигідних РФ політиків. Думаю саме це було причиною чому Юля в 2009 підписала ті надзвичайно невигідні газові угоди – їй потрібні були російські медіа як союзники, а не вороги.
• Фінансовий вплив – обмін частини нафтодоларів на лояльність. Тут Лукашенко є яскравим прикладом – паразитування на податкових пільгах на нафті. Чи кредити Венесуелі, щоб режим не впав. Також яскравий приклад – умови, які РФ висуває – не реформи (не дай бог!), а виключно – лояльність. В Україні наприклад була вимога скасувати асоціацію з ЄС.
• Політичний вплив – після проштовхування вихідних собі політиків, РФ отримує повний або частковий контроль над країною. А що відбувається дальше можна яскраво подивитись на прикладі розвалу України Януковичем за декілька років; Далі чудово працює вищевказана формула «управляти легко/дешево бідними»
• Операції спецслужб – можна десятки прикладів наводити. Вірус Петя/отруєння Ющенка/підпали угорських будівель в Україні/Андрій Деркач зі своїми фейковими плівками для того щоб посварити Україну зі США, втягнувши її в вибори.
