Міфи про державний борг України.
Говорячи про державний борг, матимемо на увазі також і гарантований державою борг. Данні взяті з офіційних джерел на 30.11.2020, значення в млрд доларів і описані чудовим економістом і бізнесменом Igor Petrichenko.
Міф 1: Україна живе коштом кредитів міжнародних фінансових організацій, тому є колонією. МВФ є головним кредитором країни.
На першому слайді структура державного боргу. 39% відсотків - це внутрішній борг. Так, в ньому є нерезиденти, але їх доля зовсім незначна. Таким чином, 36% державного боргу належить самим українцям, українським юридичним особам та навіть НБУ.
Але і це ще не все. Цікаво подивитись на державний борг за типами боргів (другий слайд). 66% українського державного боргу - це цінні папери, такі як ОВДП, ОЗДП та невелика доля інших, що торгуються на ринках. Тобто, це не кредити від організацій, що виставляють певні умови для їх отримання, це цінні папери, які наша держава сама випускає і на які є попит.
Тільки 29% боргу - це позики від міжнародних фінансових організацій.
Нижня частина другого слайду - це структура позик від тих самих міжнародних організацій. МВФ дійсно найбільший наш кредитор серед них, та Фонду ми винні лише 13% державного боргу. За ним йде МБРР - 7% та Європейське співтовариство - 5%.
Тут варто зазначити, що співпраця із міжнародними фінансовими організаціями спрощує доступ України на боргові ринки (співпраця з МВФ то показник фінансово-економічної адекватності й потенційної платоспроможності), але заяви що Україна живе коштом кредитів МВФ - це міф.
Міф 2: Україна живе коштом зовнішніх запозичень, скоро все продамо, бо борги постійно зростають. Іноземці заберуть нашу землю.
Цей міф скоріш за все має місце із-за постійного обговорення зовнішніх позик у ЗМІ.
Але.
На третьому слайді динаміка зовнішніх боргів держави. Як бачимо, зростання не таке катастрофічне. Більш того, якщо подивитись на частку зовнішніх боргів від ВВП, то борги суттєво зменшувались (нижня частина слайду, без кризового 2020-го року, по якому ще немає даних по ВВП). Це відбувалося тому, що економіка у доларовому еквіваленті зростала значно більше ніж зростали зовнішні запозичення.
Але як таке може бути, якщо ми тільки й чуємо про нові борги?!
Річ у тім, що основна задача нових боргів - це віддати попередні. Таким чином, чистий приріст боргу значно менший ніж сума нових боргів.
Навіщо ми перезаймаємо, а не віддаємо борги?! Відповідь дуже проста - так вигідніше. Ми зменшуємо боргове навантаження на економіку в період економічного зростання, тобто з часом віддавати борги легше. Якщо ж віддавати їх без перекредитування, то така ноша вб'є будь-які перспективи економічного зростання.
До речі, борг США теж в основному складається з внутрішніх кредиторів 😉 Це факт для тих, хто ще сумнівається переглядаючи російську пропаганду.
