Перу та її шлях розвитку від популіста до ринку

Перу та її довгий шлях розвитку від чудового автора Serhii Mykhailets. Цього разу про хитрого японця, який обравшись популістом, отримавши підтримку і лівих, створив новий вектор життя і розвитку країни в капіталізмі й ринку. Зміни при ньому навіть вчорашні соціалісти вимушені були поважати.

Про сильну і сповнену розбіжностей, та однозначно віхову і вирішальну для Перу особу.

Частина 4. Перуанський аналог Піночета з реформами й переслідуванням лівих

Шокова терапія може відібрати у нас деякий рівень багатства, але треба не забувати, що так чи інакше при соціалізмі він зменшився б і можливо ще більше без будь-якої надії на повернення.

Альберто Фухіморі – японець, що змінив Перу (1990-95 рр.)

Як було описано в попередній частині, соціалісти довели країну до ручки. Друк грошей убив довіру до нацвалюти, націоналізація банків убила довіру до усієї системи, з реального сектору економіку у бюджет висмоктувались останні копійки і все заради народу ж.

Отже, у 1990 було проведено чергові вибори, де АПРА (ліва партія) навіть не була представлена. Основна боротьба йшла між двома кандидатами: неоконсерватором Маріо Льйоса та популістом Альберто Фухіморі. В першому турі Льйоса набрав більше голосів, проте він відстоював ідеї непопулярних реформ. Водночас Фухіморі опонував Льйосі та його неоліберальним ідеям і був підтриманий різними групами населення (підприємці, євангелісти, студенти та навіть соціалісти з комуністами) через що він виграв другий тур з відривом у 25%.

Здавалось би, ліві знову на коні, неолібералізм не пройде, але уже через 9 днів Фухіморі заявив про прийняття програми шокової терапії, яку пізніше назвуть фухішоком чи фуджішоком (від прізвища Фухіморі). Основними кроками терапії стали: зняття будь-яких обмежень на максимальні ціни на товари, зняття імпортних заборон і скасування ліцензій на імпорт, приватизація усіх підприємств і проведення ряду важливих ринкових реформ (монетарна, податкова, бюджетна, грошова тощо).

З основних реформ проведених урядом Фухіморі були:
Податкова реформа - скасування 60 податків і зборів, введення спрощеної системи оподаткування для підприємців, зменшення ставок по перуанських аналогах ПнПП, ПДФО та ПДВ

Монетарна реформа – відпуск обмінного курсу, контроль інфляції через припинення друку грошей, висока, підвищення нормативів для банків

Грошова реформа – заміна девальвованої валюти інті на новий сол для покращення довіри населення

Бюджетна реформа – скорочення великої кількості соціальних видатків, скорочення видатків на інфраструктурні проєкти, зменшення дотацій і субсидій населення.

Спочатку ефект був негативним: ціни на бензин виросли у 30 раз, на електроенергію у 50 разів, на воду у 12 разів, на телефонію в 11 разів. Для цього уряд навіть підвищив мінімальну зп у 4 рази, щоб хоч трохи зняти соціальну напругу. Проте постійні протести робітників не стихали, які супроводжувались тероризмом комуністів і постійною політичною активністю АПРА, яка мала друге місце в парламенті Перу.

Через постійний спротив парламенту, в якому партія Фухіморі мала лише 30 місць, президент вирішив зробити у 1992 році автопереворот. В ніч на 5 квітня 1992 р., Фухіморі звернувся до нації з промовою у якій оголосив про розпуск парламенту, реорганізацію судової системи та закликав військових забезпечити порядок. Вся законодавча і судова влада були зосереджені в руках уряду. Основними кроками стали – прийняття нової Конституції, проведення виборів до парламенту (партія Фухіморі взяла більшість), проведення жорстких заходів проти лівого тероризму (переслідування, катування лівих лідерів і активістів).

Швидкі й болючі реформи привели до того, що нарешті бюджет стабілізувався, банківська і грошова системи стабілізувались, інфляція скоротилась з 7.400% у 1990 до 74% у 1992 і до 11% у 1995 р., а ВВП росло швидкими темпами та аж до сьогодні практично жодна криза не вплинула негативно на Перу (крім 1998 р.)