Історія про те, як ніколи такого не було, але соціалізм знову не спрацював
Кельвін Бентон, СЕО британської психотерапевтичної компанії Spill, вирішив платити всім співробітникам однакову зарплату. Він розраховував, що це принесе в команду гармонію. Але вже через рік цю модель довелося скасувати. Історію про це опублікувало BBC, пропонуємо її скорочений переклад.
Spill розташовується в східному Лондоні й займається онлайн-консультаціями та терапією співробітників інших компаній, в разі вигорання, депресії або робочих стресів.
Компанія заснована 2,5 роки тому, зараз у неї понад 100 клієнтів, постійний штат в 13 осіб і кілька психотерапевтів, які працюють віддалено, з усіх кінців країни.
За останній рік продажі Spill виросли на 40%, за словами засновника, трапився вибух попиту на їхні послуги.
«Частково це сталося через тиск, який відчували люди, працюючи з дому в локдаун. Багатьом не вдавалося відкласти роботу до кінця дня, тому вони страждали від вигорання. Інші не могли знайти мотивацію працювати, поки знаходяться поза офісом», - говорить творець компанії.
За його словами, все більше компаній оплачують своїм співробітникам психотерапію, оскільки через систему національної охорони здоров'я NHS ці послуги отримати все складніше.
Одне з важливих рішень, які засновник прийняв ще на старті компанії: платити всім своїм співробітникам (включаючи себе) однакову зарплату.
«У команді було п'ятеро людей і кожен робив більш-менш однаковий внесок у розвиток. Тому ми спробували експеримент: платити всім однакову суму, незалежно від досвіду або ролі. Ми хотіли кинути виклик традиційній зарплатній моделі, подумали, що 36 000 фунтів стерлінгів на рік - достатньо, щоб безбідно жити в Лондоні», - розповідає співзасновник.
Спочатку цей прийом спрацював непогано і створив гарну робочу атмосферу.
«Наприклад, ми всі разом зібралися випити. Не було проблеми в тому, хто оплатить рахунок, або думок про те, що оскільки менеджер отримує більше, ніж підлеглий, то і платити повинен він. Кожен отримував однакову суму, тому не виникало проблем в подібних соціальних взаємодіях», - CEO компанії.
Але компанія розвивалася, Кельвін наймав все нових людей в штат (наприклад, розробника, менеджера з продажу, офісних співробітників) і пропонував їм усім ту ж зарплату. Почалися складнощі.
«На розробників зазвичай великий попит і вони отримують зарплати більші, ніж 36 000 фунтів на рік. Менеджери з продажу заробляють з комісії. Наша модель не дуже їм підходила», - говорить засновник компанії.
Було дуже складно знайти розробника. А на пошуки менеджера з продажу пішло три місяці, адже всі кандидати просили оплату відповідно до показників продажів. Фіксована зарплата їм не годилася.
У той же самий час, Кельвіна закидали резюме на позиції офісних співробітників із зарплатою в 36 000 фунтів. Адже для такої посади це - висока оплата. Кандидати йшли за грошима, а не тому, що хотіли працювати саме в цій компанії.
Але і серед вже наявних співробітників подібна система почала викликати невдоволення.
«Наша команда росла, і деякі співробітники отримали важливіші ролі. Хтось працював більше. І почалися обговорення: чи повинен мій колега отримувати стільки ж, скільки я? Це викликало конфлікти в команді й думку, що експеримент потрібно закривати», - розповідає CEO.
Після року роботи в такому форматі Кельвін піддався тиску команди та скасував політику рівної зарплати, замінивши її традиційним підходом (в залежності від позиції та досвіду).
«Те, що експеримент провалився, стало великим розчаруванням. Ми хотіли створити щось демократичне і засноване на принципах рівності. Але іноді традиційні практики виникають не на рівному місці», - вважає глава компанії.
Експеримент мав і позитивні результати. Після того, як його згорнули, Кельвін вирішив, що розмір зарплат всіх співробітників повинен бути публічним.
«Всі наші зарплати відкриті. В офісі не ходять чутки про те, кому і скільки платять. Це допомогло досягти гармонії в офісі. А якщо ви працюєте в бізнесі психотерапії, дуже важливо, щоб у вашому робочому просторі була гармонійна атмосфера», - каже Кельвін Бентон.