Політична коректність як релігія
Цікавий погляд на сучасний стан речей у США наводить професор фізики Лоуренс Краусс.
Він був відомий своїми виступами разом із Річардом Докінзом проти релігії, яку вважав джерелом наступу на свободу та креативність.
Але в останні роки, Краусс почав з острахом зазначати, що тиранія релігійно-фундаметалістського типу легко реконструюється у західному секулярному суспільстві.
Як один з прикладів, Лоуренс наводить у статті випадок з радником мера Вашингтона, Девідом Ховардом. Під час обговорення бюджету, він вжив слово "скупий" (niggardly). Це абсолютно нормативне слово, яке ніяк етимологічно не пов'язано з расизмом. Але один з учасників обговорення помилково подумав що це образа і Девіда звільнили з посади.
Найстрашніше, пише Краусс, що Ховард ще й почав прилюдно каятися за чужу неосвіченість, визнаючи що він "як біла людина, мав бути більш чутливим".
Це класичний зразок релігійного табу - людина розуміє що не зробила нічого поганого та не мала такого навіть на меті, але знає що має каятися публічно бо в її словах знайшли єресь.
В іншому випадку, професора університету Південної Каліфорнії звільнили з роботи після цитування китайського вислову, частина якого для одного зі студентів помилково пролунала як слово "негр". Цей анекдотичний випадок стався у 2020 році, зовсім недавно.
Краусс стверджує що це жахливо для розумної людини - боятися та цензурувати власні думки, аби підлаштовуватися під нездатність інших людей розуміти слова.
Так само помилково виховувати у дітей гіпер-чутливість до слів та бажання постійно цензурувати оточуючих. Але нажаль, сучасні тенденції виховання та популярної культури ведуть до цього.
via Boris Moroz
