Ліві погляди і реальність комунізму

​​З симпатією можна ставитися до комунізму лише тоді, коли не бачиш до чого він приводить. Ну або не хочеш бачити. Думаю що це стосується і людей з лівими поглядами. Але на жаль часто ліві коли бачать до чого приводить така політика не відмовляються від своїх лівих поглядів, а просто стають прихильниками менш радикальних лівих ідей чи шукають "правильний комунізм".

От до прикладу Британський філософ, ліберал, антифашист та антикомуніст Бертран Рассел (1872-1970), (так, той самий що придумав теорію "Чайник Рассела") попри те що завжди був прихильником "Соціал-Демократії" на самому початку позитивно ставився до спроби "побудови комунізму", називаючи це "соціальним експериментом", але коли він в 1920 році приїхав в СССР і особисто зустрівся з Леніним він був розчарованим, як і радянським керівництвом, так і самим комунізмом.

В тому ж році Рассел видав книгу "Теорія і Практика більшовизму".

Через 14 років в 1934 він видав коротку статтю "Чому я не комуніст"

Ось цитата з неї:

«Комунізм не є демократичним. Те, що він називає «диктатурою пролетаріату», насправді є диктатурою невеликої меншості, яка стає олігархічним керівним класом. Вся історія показує, що управління здійснюється в інтересах керівного класу, за винятком випадків, коли на нього впливає страх втратити свою владу. Це вчення не лише історії, але й Маркса».

via Юрій Миронко